Чи залежить ступінь задоволеності запитів наших читачів від рівня укомплектованості фонду бібліотеки? Думаю, що ствердно відповість кожен із нас. Особливо в умовах дуже обмеженого фінансування на комплектування та на передплату періодичних видань. І дуже зрозумілий мені розпач колеги - працівника читальної зали (6 столиків - 12 місць) невеличкої районної бібліотеки-філії, що не має доступу до мережі Інтернет. У цьому році бібліотека не отримає жодного періодичного видання. У бюджеті Подільського району відсутні кошти на таку "забаганку". Що ж тоді бібліотеці запропонувати багатьом мешканцям довколишніх будинків - людям старшого віку, для яких щоденне прочитання газет у бібліотеці та спільне обговорення суспільних подій вже давно стало життєвою необхідністю? Можливо, обізвуться небайдужі, хто зможе допомогти бібліотеці.
А наразі дещо про інший аспект. Про той самий людський фактор, про нашу професійність, від якої також великою мірою залежить рівень задоволеності користувачів . Найсвіжіші приклади.
До чергового бібліографа, яким виявилась на той момент завідуюча відділом Публічної бібліотеки імені Лесі Українки Марія Олексіївна Залепа, звернувся користувач поважного віку із запитанням про умови вирощування та догляду за екзотичною рослиною, що називається "мандрела". Йому порадили звернутися саме у цю бібліотеку його діти, бо "тут усе можна знайти". Ви чули про таку рослину? Напевно, що ні. Перші дії бібліографа - пошук в електронному каталозі, результату не дали. Друга дія - пошук у мережі Інтернет. Є результат, але то не рослина, а назва африканського села. Третя дія - пошук в енциклопедіях та довідниках. Нуль. Що ви будете робити далі? Погодьтеся, гарне завдання для практикуму. У підсумку читач залишив бібліотеку задоволеним. Яким чином Марія Олексіївна задовольнила запит читача? А як би ви вийшли із цієї ситуації?
Ох, и тяжелая эта работа.... быть библиотекарем! :)
ВідповістиВидалитиНа месте Марии Алексеевны я, возможно, позвонила бы в ботанический сад им. Гришко - пусть бы читатель услышал мнение узкого специалиста, эксперта. Или на кафедру биологии университета... В результате, читатель не разочаровался бы, остался бы при мнении, что у вас в библиотеке, действительно, все можно найти - и искреннюю заинтересованность, и стремление помочь во чтобы то ни стало...
А собеседнице библиографа, возможно, рискну предположить, нужен был перечень мемуарной литературы, а вовсе даже не мемориальной?
В любом случае, при общении с требовательными пани средних лет, главное - это спокойствие. Только спокойствие.... :)
А еще можно чувство юмора добавить. Но очень дозированно :-)
ВідповістиВидалитиСпасибо, Наташенька. Конечно, можно. а иногда и нужно к специалистам. Но Мария Алексеевна попросту спросила у читателя, чем привлекло его это экзотическое растение, и какое оно на вид, его особенности. Похоже на огурец желтого цвета, внутри красные ягодки. Наберите эту фразу в Гугле. Выдаст - МОМОРДИКА. )))) Ну, ошибся малость читатель ))
ВідповістиВидалитиА во втором случае Мария Алексеевна спокойно и доброжелательно уточнила: "А какую книгу этой тематики вы читали последнее время?". "Воспоминания о Бунине", - ответила читательница )))
Пчелка, ты права на все сто! Без юмора конечно же не обойтись. Спокойствие, выдержка, доза юмора - и все удовлетворены! )))
Высший пилотаж!!!
ВидалитиЯ тоже считаю, что главное, уметь РАЗГОВАРИВАТЬ с читателем. Это помогает и психологический контакт наладить, и запрос уточнить. В нашем деле формальный подход редко к успеху приводит...