Ви не схожі на бібліотекаря?

  Нещодавно на святкуванні ювілею давнього приятеля я опинилася у компанії переважної більшості незнайомих мені людей. Святкування як святкування: з тостами, жартами, конкурсами... Під кінець вечірки декілька людей, з якими я познайомилась, запитали мене, хто я  за професією. Ну, звичайно ж, я витримала інтригу, надавши можливість висловити свої версії. Отже, перша версія: працюю в банку (дуже несподівано для мене! Виявляється, я мала необачність у розмові навести якісь статистичні дані з українського оподаткування. Але чому у банку, а не у податковій?). Другий варіант - учитель. Можливо... Третій - тамада. Чому би й ні! Виявляється, я на бібліотекаря не схожа. Упсс... Спрацював роками сформований стереотип?

Як ми маємо виглядати?
Коли промоніторити зображення бібліотекарів в Інтернеті, то отримаємо купу не зовсім привабливих зображень. Ось таких, для прикладу: 
     Гугл зображує бібліотекарів як розумних і стриманих жінок. Вони практично правильно одягаються, правильно поводяться і не терплять галасу у бібліотеці. 

     А якщо запитати людей на вулиці: як вони змалюють бібліотекаря? Боюсь, що так, як і Гугл. А ті, хто не зовсім відповідають цьому стереотипу,  напевно  почують у відповідь "А ви не схожі на бібліотекаря".

 Barry Bowes у творі "Between the Stacks" (1979) пише, що у суспільній свідомості бібліотекар - жінка невизначеного віку, яка носить окуляри, людина або з боязким характером чи суворою вдачею, носить блузки з довгими рукавами і застебнуту до шиї, любить книги і тишу.  Бібліотекарі не сміються. Вони покриті тонким шаром пилу. Вони мають бліду шкіру, яка при дотику може розшаруватися і осипатися лусочками рептилій.

Жахливо, чи не так! 

 Впровадження нових інформаційних технологій мало би сприяти позитивному внеску в загальний імідж бібліотек і бібліотекарів. Зусилля, що ми докладаємо в цьому відношенні часто мають семантичне значення. Це добре відомий метод:  змінити назву в надії змінити негативний відтінок на позитивний. Ще у 1980-х роках у зарубіжних бібліотеках процвітали такі назви професії бібліотекаря як менеджер, спеціаліст інформаційних ресурсів, електронний координатор ресурсів, контент-менеджер, інтерфейс-спеціаліст, намагаючись витіснити слово бібліотекар.

 До сьогодні найінноваційнішим є визначення  Cybrarian.

Чому стереотипи є важливими обгрунтовується у цій дуже цікавій статті. Думаю, вона сподобається Пану бібліотекарю, адже написав її саме бібліотекар чоловічої статі. 

 Як ми виглядаємо в очах наших відвідувачів безпосередньо впливає на наше щоденне існування. Як ми здійснюємо пошук інформації і як обслуговуємо. Як ми говоримо. Які наші  уподобання. Подобається це нам, чи ні, все це і багато іншого впливає на  наш імідж в очах відвідувачів і на нашу взаємодію з ними.  

Але повернімося до опису бібліотекаря від Barry Bowe. Все таки, чому суспільство саме так бачить бібліотекаря. Чому люди думають, що ми все ще виглядаємо як стереотип середини минулого століття. Не згадаю джерело, але у пам'яті закарбувалася цифра - 81,8% бібліотекарів становлять саме жінки. У будь-якому суспільстві  саме жінки є сексуальним об'єктом, а образ розумного бібліотекаря для такого об'єкту не підходить.

Ще одна версія: у всьому винні письменники! І драматурги, і режисери, і журналісти! Адже перша скарга бібліотекаря на негативне зображення його професії в художній літературі зафіксована у США ще в 1909 р.).

Або: у всьому винна  громадська думка, що впливає на погляди письмеників. Тут потрібно зауважити, що й письменники активно впливають на громадську думку. 

Далі: в усьому винні самі бібліотекарі. Ця думка неоднорідна і поділяється на складові:

• «бібліотечні стереотипи» обгрунтовані,  тобто «немає диму без вогню";

• бібліотекарі самі часто пишуть на цю тему, обурюючись на різні неприємні порівняння і цим самим відтворюючи  імідж (ось і я долучилась) 

• бібліотекарі не бажають виходити із образу "зберігачів фондів".  Бо не вважають себе видатними і яскравими особистостями.

У кожному з цих положень є своє раціональне зерно. Звідси

Дуже часто бібліотекар зображується як людина, яка відстоює інтелектуальну свободу. Але цей стереотип бібліотекар - вічний захисник інтелектуальної свободи все ж поступається образу - розумна жінка, яка любить книги. 

У мережі Фейсбук є дві групи: Я не схожий на бібліотекаря та  Я схожий на бібліотекаря. 

Ви можете долучитись до тієї групи, якій ви, на вашу думку, відповідаєте. До речі, кількість учасників першої групи у 5 разів перевищує кількість другої. А також сторінка Я не схожий на бібліотекаря. Має понад 3 тис. прихильників. Отже, руйнуємо стереотип.