Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

вівторок, 23 серпня 2011 р.

"...В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди". Володимир Сосюра

Дорогі колеги! Вітаємо з Днем Незалежності України!  Бажаємо вам здоров’я, щастя, успіхів у всіх ваших справах і нехай мрія про краще життя окриляє вас на нові   звершення, на нові добрі справи в ім’я нашої України та її майбутніх поколінь. З великим святом  вас!                                                                                                       

неділю, 21 серпня 2011 р.

Правила користування публічною бібліотекою по-данськи

   Cподіваюся, що ця інформація спонукає вас, дорогі колеги, ще раз уважно поглянути на правила користування вашою бібліотекою. І очима користувачів також.  Адже те, що для бібліотекаря само собою зрозуміле, не є таким для користувача. Чи повна ця інформація, чи розкриває вона специфіку вашої бібліотеки та правила користування нею. Адже ще трапляються на інформаційних стендах деяких бібліотек  просто витяги  з Типових правил користування бібліотеками в Україні.
На сайті публічної бібліотеки Фредерікії (Данія) до уваги користувачів  перелік послуг  та детально і доступно про правила користування бібліотекою.
Отже,

пʼятницю, 19 серпня 2011 р.

Про бібліотечні метри квадратні

     Матеріалом для цього допису послужила інформація, зібрана та надіслана як методична   консультація  на запитання від однієї з ЦБС  Києва, що стосувалося нормативів площі бібліотеки для розміщення фонду. Чомусь у голові відразу спливла цифра 4,5 м. кв. на 1000 томів. Але для впевненості і душевного спокою переглянула  документи, де могли бути прописані ці нормативи.
  Правила техники безопасности в библиотеках затверджені Міністерством культури СРСР 1975 року (введені з 1977 р) ( і чинні до цього дня, бо нові не затверджені), прописують:
 

Фонды библиотек в тыс. единиц   хранения   Рабочая площадь в кв.м на 1000 единиц хранения Строительный объем зданий в куб.м. на 1000 единиц хранения

от 50 до 200  11 55

от 5 до 50 12 60
                   
     Групою науковців Українського центру культурних досліджень ще у 2009 році розроблені нові Правила охорони праці для працівників бібліотек.  Але вони і досі залишаються проектом. Ці правила включають положення, що стосуються сучасних умов функціонування бібліотек: використання ПЕОМ, системи кондиціонування повітря і т.д. Дуже тішить, що п. 11.3. прописує необхідність передбачати конструктивні елементи для зручності відвідувань бібліотек людьми з обмеженими можливостями. Проте розмір площі бібліотеки, що має бути відведена під розміщення фонду відповідно його кількості, не прописана.  Площа за вищеназваними правилами  має визначатися у відповідності до вимог ДБН В.2.2-9-99 «Громадські будинки та споруди. Основні положення». Переглянула ці будівельні норми, але потрібних показників не знайшла.  Знайшла визначення умовної одиниці зберігання бібліотечних фондів, що "є  умовною книгою розміром 203 мм х 260 мм х 18 мм у книгосховищах масових бібліотек з систематичним розташуванням фон­дів на стаціонарних стелажах при встановленні на 1 м стелажів полиці 45 одиниць зберігання"

А от сучасні московські міські будівельні норми,  затверджені 28 липня 1998 року прописують наступне: "Зона фондов: 
- открытого доступа читальных залов и абонемента для взрослых - 4,5 м2 на 1000 единиц хранения               
- открытого доступа читальных залов и абонемента для детей:                     
дошкольников и учащихся 1-3 классов - 8,5 м2  на 1000 единиц хранения                        
                            учащихся 4-8 классов - 8,0 м2  на 1000 единиц хранения      
- зала новых поступлений (в витринной экспозиции) - 32,0 м2  на 1000 единиц хранения"    
                                                

четвер, 18 серпня 2011 р.

Поет при бібліотеці

Нещодавно Бібліотекою Конгресу США обрано нового поета-лауреата. Про це повідомляє сайт бібліотеки. Ним став Філіп Лівайн, детройтський поет.
ЦІкаво, що посада поета-лауреата була придумана у Великобританії ще у XVI стролітті і по суті означала придворного поета.
Нині поет-лауреат США - офіційний поет Бібліотеки Конгресу. Це звання введено законодавчим актом Конгресу в 1985 році. До переліку основних обов'язків поета-лауреата входить читання лекцій і публічні виступи, консультування Бібліотеки Конгресу з її літературних програм, рекомендації поетів, імена яких гідні внесення до архіву Бібліотеки. Поет-лауреат отримує стипендію 35000 доларів на рік. На відміну від Великобританії, де звання "поет-лауреат" присуджується довічно, у США це звання присуджується на термін 1-2 роки. До речі, з 1991 по 1992 рік цю посаду займав Йосип Бродський.
Я вже якось писала про практику закріплення письменників при стокгольмських публічних бібліотеках, де письменник має свою кімнату, проводить роботу з дітьми, веде з бібліотеки свій блог.
Чи є поети-лауреати при наших публічних? Вважаю, що є. Щоправда, без стипендії. У Публічній бібліотеці імені Лесі Українки цю посаду уже багато років займає поет Микола Данилович Сом. Саме завдяки його старанням успішно працює Клуб бібліотекарів при НСПУ, відбуваються цікаві літературно-мистецькі заходи.
А якого письменника ви вважаєте поетом-лауреатом своєї бібліотеки?

понеділок, 15 серпня 2011 р.

Рекомендаційна бібліографія: і цікаво, і корисно

    Ключовими  позиціями в мотивації читання сучасного користувача публічної бібліотеки є  утилітарні, прагматичні цілі (щоб отримати ділову інформацію для вирішення соціально-побутових проблем) та евадістські (відхід від труднощів   повсякденного  життя через занурення в «красиву», захоплюючу белетристику). Саме цей факт спонукає бібліографів шукати нові шляхи до  сердець наших читачів.
    Про жанрове різномаїття бібліографічних посібників, що обумовлене   зміною соціальної формації  і, відповідно, читацькими потребами користувачів я не буду вести розмову. Декілька років тому відділом підготовлено і викладено на сайті Публічної  бібліотеки імені Лесі Українки методичне видання, присвячене цій темі.
     Ми можемо звітуватися про тематику рекомендаційних бібліографічних посібників і їх кількість. Але якщо вони не  затребувані широкою читацькою аудиторією, сенс такої клопіткої роботи втрачається.
     Як зробити рекомендаційну бібліографію цікавою і потрібною? По-перше, збільшенням інформаційної ємності  посібників. С.П. Бавін  каже, що бібліографи зрозуміли: інструкція із застосування пральної машини викликає інтерес тільки при наявності пральної машини. Якщо у відвідувача бібліотеки немає можливості звернутися за отриманням знань до рекомендованих документів, бібліографічний посібник може бути затребуваним тільки в тому випадку, якщо він сам несе в собі основи знань, що містяться в цих документах, і основні уявлення про зміст цих документів. (Бавин, С.П. Информация для всех средствами рекомендательной библиографии: книги или информация о книгах / С.П. Бавин // Рекомендательная библиография и библиотечная практика: сборник статей. -  М. : Пашков дом, 2007. - С. 15-16.)
     В цьому сенсі наочним прикладом такого  бібліографічного посібника  є  словничок  "Сам собі експерт:  моніторинг сучасного ринку", підготовлений бібліографами бібліотеки ім. М. Костомарова ЦБС Шевченківського району.  Перший випуск  словника вміщує інформацію про понад півтора десятка товарів широкого вжитку,  назви яких починаються  з літери "А" по літеру "В" та  272 бібліографічні джерела.   Сalameo не прийняв такий формат публікації. Скористалася Docstoc.

Cам собі експерт -

Низку інших цікавих і корисних  бібліографічних  видань пропоную переглянути на сайті ЦБС.

пʼятницю, 12 серпня 2011 р.

Для яскравого довкілля

     Після попереднього серйозного допису, який частинами готувала найдовше з усіх публікацій (не так просто було із шведської мови перекладати), пропоную  на вихідні дні менш серйозний матеріал із сподіванням, що може хтось із колег організує  і у своїй бібліотеці щось подібне. Бібліотекарі Швеції  пропонують своїм користувачам завітати у куточок для плетіння, взяти у руки cпиці чи гачок, нитки для того, щоб зробити бібліотеку або її довкілля по-домашньому затишними.
Думаю, комусь із наших читачів пропозиція проплести декілька рядочків буде в задовлення. А декого можна й покарати.
    Перетримав запитувану книгу понад термін - гайда на пів-годинки у куток плетіння  робити довкілля яскравим.
До того ж у київських  публічних  бібліотеках, або біля їх приміщень напевно знайдуться предмети, що потребують більш привабливого вигляду.  Такі, до прикладу


 Більше прикладів як можна прикрасити бібліотечне довкілля - ТУТ

вівторок, 9 серпня 2011 р.

Публічні бібліотеки та електронні книжки

Для реалій українських публічних бібліотек послуга надання користувачам доступу до  електронних книг є  з області фантастики.  Особливо, коли  на сайтах ЦБС натрапляєш на такі об'яви.

 Або такі!


четвер, 4 серпня 2011 р.

Для підприємливих

    Сподіваюся, ця інформація не буде зайвою для підприємливих бібліотекарів. До додаткових (сервісних) платних послуг у бібліотеках ставлення не однозначне. Але ті  бібліотеки, які надають  платні послуги, можливо розширять свій сервіс.  Адже така сервісна платна послуга для родин, у яких зібралася велика кількість дитячих малюнків, може бути затребуваною. Зізнаюся, і я зберігаю цілу стопку альбомних листків із  дитячими "шедеврами" моїх уже дорослих синів.  Зробити відбір і зберегти кращі роботи дітей на довгі роки - не легка робота. 
     Дві підприємливі матусі з Нью-Джерсі придумали рішення - theART: archives.     Батьки передають малюнки своїх дітей у паперовому вигляді команді професіоналів theART: archives, яка фотографує кожен малюнок, переводить у цифровий вигляд і висилає  їм  каталог зображень на DVD,  який можна переглядати на комп'ютері чи екрані телевізора.     Бізнес модель компанії приблизно нагадує модель інших невеликих фірм, орієнтованих на надання побутових послуг. Вони використовують цифрові технології для того, щоб полегшити споживачеві життя, позбавивши його від повсякденної рутини і хаосу у власному будинку.
    Багато батьків, скориставшись сервісом від theART:archives   оцінили зручність обслуговування і економію часу, а час завжди можна витратити з більшою для себе користю.
   Якщо ви дослідили, що користувачі мають потребу у такій послузі і у вас є сканер, чому б не спробувати.

вівторок, 2 серпня 2011 р.

ПереФОРМАТовуємось?

     Наші читальні зали порожніють. Частина користувачів пересіли на стільці за комп'ютерами, частина - швиденько відксеривши потрібний матеріал, або перезнявши його за допомогою мобільного телефону - прямують додому. Залишаються вірними читальній залі найвідданіші бібліотеці читачі, які, за роками відшліфованою звичкою майже щодня приходять сюди за спілкуванням і свіжою пресою та  категорія відвідувачів, для яких читальна зала бібліотеки  є найкомфортнішим місцем для навчання чи самоосвіти.
     Щороку бібліотеки звітують  перед державою про кількість посадочних місць у читальних залах. Про що свідчить динаміка їх кількості?  З огляду нормативів - про збільшення чи зменшення обсягу фонду бібліотеки. Примірна кількість місць в читальних залах бібліотеки на одну тисячу одиниць зберігання фонду (книг — в томах, журналів — в комплектах, газет — в зброшурованих комплектах, брошур та ін. дрібних видань— в картонажах), складає: в бібліотеках з фондом від 7,5 до 30 тисяч одиниць — 3,2—1,4 місць; с фондом 45—70 тис. одиниць —1,34—1,07 місць; з фондом 0,1—1,0 млн. одиниць — 1,0—0,75 місць. В крупних бібліотеках це співвідношення встановлюється по спец. завданню. Звідси
     Пригадується десь вичитана  фраза  щодо читальних залів про те, що їх формат, звичний для наших бібліотек, притаманний бібліотекам небагатих країн. В багатих європейських бібліотеках  читальні зали дійсно відсутні. Але не всі книги видаються додому.  Спеціальні кольорові індикатори на них допомагають читачам зорієнтуватися, чи можна цю книгу взяти з собою. 
       Чи можливо таким чином відкрити наші фонди для читачів. Цілком. Ознайомтесь з ось цим матеріалом. Проблема в іншому - в збереженні фонду.  Чи знайдуться сьогодні такі сміливчики?  В порушення усіх нормативів від архітекторів-містобудівників?
     Але експериментувати потрібно. Ось так, як  у  Луганській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. Горького.  Найсвіжіше про вектори модифікації бібліотеки у "Бібліотечному форумі України"

Популярні публікації блогу