ПереФОРМАТовуємось?

     Наші читальні зали порожніють. Частина користувачів пересіли на стільці за комп'ютерами, частина - швиденько відксеривши потрібний матеріал, або перезнявши його за допомогою мобільного телефону - прямують додому. Залишаються вірними читальній залі найвідданіші бібліотеці читачі, які, за роками відшліфованою звичкою майже щодня приходять сюди за спілкуванням і свіжою пресою та  категорія відвідувачів, для яких читальна зала бібліотеки  є найкомфортнішим місцем для навчання чи самоосвіти.

     Щороку бібліотеки звітують  перед державою про кількість посадочних місць у читальних залах. Про що свідчить динаміка їх кількості?  З огляду нормативів - про збільшення чи зменшення обсягу фонду бібліотеки. Примірна кількість місць в читальних залах бібліотеки на одну тисячу одиниць зберігання фонду (книг — в томах, журналів — в комплектах, газет — в зброшурованих комплектах, брошур та ін. дрібних видань— в картонажах), складає: в бібліотеках з фондом від 7,5 до 30 тисяч одиниць — 3,2—1,4 місць; с фондом 45—70 тис. одиниць —1,34—1,07 місць; з фондом 0,1—1,0 млн. одиниць — 1,0—0,75 місць. В крупних бібліотеках це співвідношення встановлюється по спец. завданню. Звідси

     Пригадується десь вичитана  фраза  щодо читальних залів про те, що їх формат, звичний для наших бібліотек, притаманний бібліотекам небагатих країн. В багатих європейських бібліотеках  читальні зали дійсно відсутні. Але не всі книги видаються додому.  Спеціальні кольорові індикатори на них допомагають читачам зорієнтуватися, чи можна цю книгу взяти з собою. 

       Чи можливо таким чином відкрити наші фонди для читачів. Цілком. Ознайомтесь з ось цим матеріалом. Проблема в іншому - в збереженні фонду.  Чи знайдуться сьогодні такі сміливчики?  В порушення усіх нормативів від архітекторів-містобудівників?

     Але експериментувати потрібно. Ось так, як  у  Луганській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. Горького.  Найсвіжіше про вектори модифікації бібліотеки у "Бібліотечному форумі України"