Публічні бібліотеки та електронні книжки

Для реалій українських публічних бібліотек послуга надання користувачам доступу до  електронних книг є  з області фантастики.  Особливо, коли  на сайтах ЦБС натрапляєш на такі об'яви.

 Або такі!

     Нічого собі "незручності". Мабуть, то незручно бібліотекарям перед користувачами за таке ставлення влади центрального району столиці до інформаційних потреб 237 тис. його мешканців.

     Але ж доведено, що  слово і думка мають властивість матеріалізовуватись. Будемо сподіватися, що й в Україні буде, як у Швеції. 

    Обмеження фінансування бібліотек на комплектування фондів інформаційних ресурсів сьогодні не є рідкістю і для економічно благополучних країн. Але то є лише обмеження фінансування, але не повне його припинення! І сьогодні бібліотеки в цих умовах намагаються зробити якомога більше для того, щоб залучити нову аудиторію користувачів, розширити свої послуги. Бібліотеки намагаються іти в ногу з новими тенденціями. Сьогодні вони надають доступ до Інтернет і книг на CD-ROM. І якщо українські бібліотеки сьогодні пишаються цими послугами, для бібліотек країн Західної Європи це вже давно пройдений етап. Наразі вони активно працюють над розвитком послуги видачі електронних книжок.

   У чому очевидна перевага електронних книжок? Передусім у тому, що доступ до них можливий у будь-який час доби, вони не потребують фізичної бібліотечної обробки, вони не зникають, не пошкоджуються. Їх не можна перетримати понад термін видачі. Однією книгою одночасно можуть користуватися багато користувачів, отже, не буде черг на неї. Співробітники бібліотеки матимуть більше часу на інші види діяльності. Електронні книжки поліпшують бібліотечні послуги, адже це один із способів дистанційного надання послуг студентам, людям, що мають фізичні обмеження і не можуть відвідувати бібліотеку, людям, що багато подорожують і хочуть взяти з собою кілька книжок в одній, жителям сільських місцевостей, яким до найближчої бібліотеки потрібно подолати чималу відстань.

     Брати електронні книжки у користування досить легко, за допомогою читацького квитка, що ідентифікує користувача. Як це працює? Передусім, користувач повинен знати, які формати підтримує обладнання, що використовується для читання. Після вибору назви книги і формату вводиться номер читацького квитка, а потім завантажується книга. Завантажені електронні книжки не можна  ні роздрукувати, ні скопіювати.

     Деякі з найбільш широко використовуваних у Швеції програм для читання електронних книжок Adobe Reader, Mobipocket Reader і Microsoft Reader.

    За допомогою програми Adobe Reader можна робити позначки та підкреслення в тексті. Можна збільшити текст, прокручувати та автоматично повертати текст на 90 градусів, використовуючи КПК. Можна сортувати свої електронні книги за назвою, категорією, датою або автором. Програма доступна в двох версіях, "Повна версія" та "Базова версія".

     Mobipocket Reader це невелика програма, яка призначена для КПК, але також може бути використана на звичайному комп'ютері. Mobipocket Reader доступна у двох версіях, стандартній і "Pro". Перевагою Microsoft Reader є те, що її програмне забезпечення найкраще підходить для читання тексту при використанні КПК і портативних комп'ютерів (плоский екран).

    Незважаючи на очевидні переваги електронних книжок, основним недоліком є технологія. Інформаційно-комп’ютерні технології розвиваються швидкими темпами, що створює обмеження у користуванні електронними книгами через несумісність форматів, що залежать від платформи та програм. Є проблеми відсутності у частини користувачів навичок роботи на комп’ютері та читання з екрану.

Більше про переваги та недоліки електронних книг у нашій Вікіпедії .

    У Швеції компанією, що виробляє електронні книжки та володіє онлайновими книжковими магазинами є Elib. Заснована ще 2000 року і є однією з компаній, що поширюють електронні книжки із захистом від копіювання.

    Понад сто бібліотек Швеції підключені до сайту Elib через свої сайти.

    Elib розробила дві різні версії кредитування електронних книг: базову версію, що підходить для невеликих бібліотек та більш багатофункціональну 2.0, що може бути адаптованою до конкретної бібліотеки.

     На прикладі бібліотеки Каунті. Перша проба видачі електронних книжок відбулася наприкінці 2002 року. Мета полягала в підвищенні доступності цифрових засобів масової інформації та сприяння праву доступу до інформації вцілому. Підключаючись до Еlib  і збільшуючи доступність її ресурсів, бібліотека йшла на збільшення постійних витрат. Підписання бібліотекою контракту з   Elib дало можливість користувачам вибирати   електронні книжки для завантаження  на ПК або КПК. Для того, щоб звернути увагу користувачів  на нову послугу в бібліотеці було вирішено вийти з прес-релізами на рівні муніципалітету. Ця акція привернула  велику увагу ЗМІ. Місцеві радіостанції та телебачення повідомляли про переваги такої послуги та транслювали інтерв'ю з  бібліотекарями. Використовувались і  інші промоційні рішення: плакати про послугу, маленькі картки (типу візитної картки) з інформацією про електронні книги.   Також було проведено заняття для громадськості з метою підвищення обізнаності  про електронні книги. Наразі час активного маркетингу у минулому, але поширені бібліотекою знання про електронні книжкии мешканці містечка  передають один одному. У травні 2003 року бібліотека провела дослідження використання електронних книг через сайт бібліотеки. Результат був низьким, всього 11 відповідей. Був зроблений висновок, що технологія працювала добре, але діапазон назв повинен збільшуватися. У цілому, респонденти задоволені обслуговуванням. За допомогою зворотнього зв'язку з користувачами на предмет використання електронних книг, електронною поштою отримані повідомлення, що стосувалися потреби на ті чи інші  книги, або про збої в системі кредитування, що могли статися з причини надмірної кількості одночасно позичених книг.
    Запозичення бібліотекою книг з Elib вимагає збільшення бюджету бібліотеки. Це є проблемою  для шведських бібліотек. Тому збір платежів та кредитування в цьому випадку відіграє велику роль. Користувачі запозичують електронні книги з публічної  бібліотеки в основному для читання в задоволення, а не для навчання, і вважають за краще брати паперові книги замість того,  щоб платити за електронні. Прийнятною може бути плата за користування електронними книжками від студентів, яким вони потрібні для навчання. Але плата має бути в розумних межах, відповідно вартості аналогічного друкованого видання. Для того щоб користувачі переконалися у перевагах електронних книг, бібліотеки повинні мати доступ до Інтернету і хороші екрани для читання. І щоб різні типи книг можна було легко і безоплатно завантажити. Але є і ряд недоліків, зокрема, обмежена їх кількість в порівнянні з тим, що бібліотека може запропонувати в друкованому вигляді

     Що сьогодні думають шведські  бібліотекарі і користувачі  про майбутнє  електронних книг в бібліотеках?   Про те, що необхідно використовувати співробітництво між бібліотеками, ділячись контрактом з Elib, співпрацювати з видавцями. І коли у  2008 році кількість  паперових книг дорівнювала кількості електронних, то з 2020 року паперова книга може стати  музейним експонатом. Проте, більшість бібліотекарів вважають, що електронні книги будуть додатком до книг друкованих ще багато років. Звичайні паперові книжки тісно пов'язані з читанням, відчуттям насолоди від контакту з ними. У найближчому майбутньому  збільшуватиметься кількість людей, що користуватимуться, особливо під час подорожей, кишеньковими комп'ютерами для читання книг, завантажених з бібліотеки. Але ті, хто звикли читати на ніч і засинати, уткнувшись головою в книгу, не зможуть це зробити, читаючи книгу електронну.

     Поки що діяльність публічних бібліотек Швеції з видачі електронних книг вважається скромною. Але не виключено, що легке безоплатне завантаження електронних книг великою мірою вплине на попит на них в наступні роки. Якщо про це не думати уже сьогодні, то можуть виникнути проблеми  з фінансуванням, адже бібліотека платить власнику авторських прав ссуду на кожне завантаження електронної книги. Для традиційних паперових книг, і навіть аудіо книг на CD, існує обмеження в тому, що бібліотека має певну кількість примірників, і коли вони видані, іншим користувачам доводиться чекати їх повернення. Для электронних книг такі обмеження не існують. Для користувача це чудово, а для бібліотеки і муніципалітету обертається значними фінансовими затратами. 

Існують різні способи вирішення цієї проблеми:

- штучні обмеження, коли видача електроної книги відбувається аналогічно фізичній і може бути завантажена один раз на тиждень, або в інший визначений  період.
- введення для користувача плати  за  завантаження книжки як компенсації власнику авторських прав.
- методом укладення угоди з правовласником про фіксовану щорічну суму за книгу, що її бібліотека сплачуватиме незалежно від кількості завантажень книги.

- свідоме обмеження кількості електронних книг, вибір електронних книг, на які термін дії авторського права минув, або власник авторського права вирішив надавати доступ до книги безоплатно.

     Проте, якщо вибирати між штучним обмеженням завантаження кількості електронних книг  або введенням плати за запозичення, то шведські бібліотекарі надають перевагу останньому, адже будь-яке обмеження іде врозріз зі шведськими традиціями вільного доступу до бібліотек.

За матеріалами:

http://bada.hb.se/bitstream/2320/1598/1/k05-6.pdf

 http://www.staldal.nu/blog/2010/03/08/e-bocker-pa-biblioteket/