В продовження попереднього допису усіх небайдужих до мистецтва творення ляльки запрошую познайомитися із новонародженим Козаком. Вже була із ним поруч вірна Козачка, але наразі "переформатовується". Хоча, як каже творець цих диво-ляльок Олена Володимирівна - працівниця Публічної бібліотеки імені Лесі Українки, кожна лялька має свій характер. І, попри усі її намагання вдихнути в уже створену ляльку іншу душу чи характер, вона знову і знову відроджується у своєму початковому образі.
Коли розглядаю ці диво-творіння, ловлю себе на думці, що такому навчитися неможливо. Це дар Божий. Але, безперечно, такі творіння дають натхнення і стимул для власної творчості.
Щоб не залишати Козака наодинці із "козацькими забавами", поруч з ним поставлю на варті "многоуважаємую Солоху".
Щойно (28 липня) народжену.
Боже, как завидую всем, кто умеет делать что-либо руками - мастерить, шить-вышивать, лепить... Такая радость, такое отдохновение от повседневных забот и суеты, такое презрение житейских проблем и невзгод... Мне кажется, что если бы все люди умели самовыражаться подобным образом, то психотерапевты остались бы совсем без работы! За таким творчеством и душой отдохнуть можно, и отвлечься, и улыбнуться. И, конечно же - права Ольга Ивановна - и других вдохновить!
ВідповістиВидалитиVolNa, с возвращением в блогосферу. И у VolN есть особенные свойства: некоторых они успокаивают и умиротворяют, а других - вдохновляют на творчество (как Айвазовского, например :)).
ВідповістиВидалитиМеня всякое рукоделие вдохновляет очень. Насмотрелась да наслушалась о вышивке (не только крестиком, а о настоящей, двухсторонней, о ее значении, символике), и побежала покупать полотно да нитки для рушника. Честно трудилась недельки две, а надо бы еще неделек 8! Но... Сыновья говорят, что такими темпами рушник будет готов разве что к свадьбе моих будущих внуков :)
Какая прелесть! Ручки то какие золотые. Нужно теперь жинку шить:-) И диток :-)
ВідповістиВидалитиОце так колоритний дядько:) Все: починаючи від "дивного" погляду, "картопляного" носу і смачнющого шматка сала, просто захоплює і не дає козаку жодних шансів залишитися самотнім! Чекаємо на появу сімейства!
ВідповістиВидалитиНу, ось, як і обіцяла, вітайте Солоху!
ВідповістиВидалити