Спільними зусиллями, а не поодинці

    Звучить дещо пафосно, але інша  назва для цього допису  не  прийшла в голову.

    Як приємно читати  такі повідомлення!  І справа тут не в тому, що бібліотека провела майстер-клас з писанкарства. А в об'єднанні зусиль працівників  двох  ЦБС. Не є таємницею, що бібліотеки не мають  статті  фінансування на проведення  масових заходів. Особливо гостро це відчувається при організації масових заходів для дітей, що проводяться у формі ігор, конкурсів, вікторин. Для заохочення та відзначення найактивніших потрібні хоч які призи. І сушать голову бібліотекарі, де б розжитися на календарики, олівчики, книжечки чи чупа-чупси. І в наш меркантильний час чи багато знайдеться асів своєї справи, які погодяться на прохання бібліотеки безоплатно провести майстер-клас, навчання  чи тренінг з якогось питання.

     Вихід є. Бібліотекар має бути універсальним і активним.  Але, перебуваючи в однаково несприятливих умовах, бібліотекарі ведуть себе по-різному: одні, не намагаючись що-небуть змінити, покірно чекають на  зміни до кращого,  інші, покладаючись лише на свої сили, прагнуть не виживати, а цікаво жити.  Про "дармовий сир для "читачеловки" я вже якось писала. А хто із нас є членами хоча б якогось одного творчого об'єднання, спілки, громадської організації?   А бібліотеці сьогодні життєво необхідні  надійні партнерські зв'язки і з іншими урядовими та громадськими організаціями,  і з іншими бібліотеками. З першими - для розвитку обопільно вигідних і цікавих напрямів роботи, з другими - для загального  розвитку (постійне порівнювання  своїх досягнень з досягненнями інших бібліотек, вирішення  проблем спільними зусиллями).

    Я не проводила спеціальне дослідження причин, що спонукають або унеможливлюють партнерські стосунки між ЦБС. Але із власного спостереження, досвіду, можу зробити висновки, що  не останню роль в цьому відіграють особисті контакти (передусім директорів ЦБС) і сформовані симпатії.

    Не сприяють розвитку партнерства між ЦБС:  зависока амбіційність, самодостатність директора, небажання показувати бібліотеку, допускати до внутрішніх технологій;  нетактовність, агресія, порушення етичних норм, необов'язковість у спільній роботі з боку окремих працівників; замкнутість сторін лише на своїх інтересах  і розбіжність стилів управління у ЦБС.

    Причина, що сьогодні найбільше стимулює  прагнення до партнерства  - високий рівень професіоналізму персоналу іншої ЦБС. Ця причина найбільш вагома для тих, хто займається автоматизацією бібліотечних технологій. І, звичайно, хороші особисті стосунки, симпатії до співробітників іншої ЦБС. Але, знову ж, потрібно себе проявляти, бути активними у професійному співтоваристві.

     Якщо для користувачів бібліотеки позитивний імідж бібліотеки складається з рівня її ресурсів та послуг (краща та бібліотека, де гарний фонд,  уважний  персонал,  дешевший ксерокс,  вища швидкість каналу  доступу в Інтернет), то для нас, бібліотекарів,  імідж бібліотеки чи ЦБС вцілому завжди персоніфікований (директор, заступники, спеціалісти). І є  дуже важливим забезпечувати можливість професійних контактів не лише на рівні "генералітету», але й  на рівні спеціалістів-виконавців, дбати про імідж ЦБС в очах професійної спільноти.   

    І, звичайно, розвитку партнерства сприяє дотримання золотого етичного правила, що вже давним-давно сформульоване: "стався до інших так, як хочеш, щоб поступали по відношенню до тебе».