Вже й у відпустку пора, а справи не відпускають. Закрутило, та так, що прогавила річний ювілей цього блогу. 8 червня 2010 написала перший допис. Пам'ятаю, дістала з файлів перший-ліпший матеріал і розмістила, щоб подивитися, як то воно виглядає .
Десь у форумах зустріла приблизно такий вислів: "Не бійтеся робити те, чого не вмієте. Ковчег побудував любитель, "Титанік" - професіонали". Якось так складалося останні роки, що у період, коли проводилось навчання на курсах Центру безперервної бібліотечно-бібліографічної освіти при НАКККіМ, я або була "прив'язана" до свого робочого місця невідкладною справою, або щось траплялося із здоров'ям. Не пощастило і з курсами, під час яких навчали створювати блоги.
До того часу я чула про блоги, але асоціювала їх із сайтами. І коли якось у пошуку інформації зайшла на блог "Бібліотеки без бар'єрів", першим чином подумала, що простому бібліотекарю без спеціальної підготовки такий інформпродукт не створити. Спровокував мене натиснути на кнопку "Створити блог" блог відділу краєзнавчої літератури і бібліографії бібліотеки, що був створений працівниками відділу в результаті навчання на курсах. А далі слідувала логіці і інтуїції, вивчала довідкові матеріали, які терміни були не зрозумілі - шукала трактовку у Гуглі. Пам'ятаю, як довго вовтузилася, щоб вибудувати панельку сторінок. Як не могла справитись із налаштуванням коментарів із перевіркою. Я ще дуже багато чого не знаю, я страшенно боюсь цієї мови html. Ведення блогу віднімає багато часу і, в принципі, його ведення не прописане у моїй посадовій інструкції і, звичайно, не впливає на розмір мого посадового окладу. Але "взявся за гуж - не кажи, що не дуж".
Що дає мені ведення блогу? По-перше, напевно, оте відчуття потрібності. Хтось читає, хтось використовує, хтось дякує. А ще можливість спілкування з колегами-однодумцями. А ще бути в курсі всього, що відбувається в бібліотечній галузі і не тільки. А ще спонукає до постійної самоосвіти і освоєння різних інтернет-сервісів. А ще... Створіть блог, зрозумієте.
Вітання, пані Олю! Мої недавні рефлексії з приводу свого блогу стосувались перших 4 місяців, а Вам вже перший рік - кругла дата! Вітаю! Блогерство, певно, як і професія бібліотекаря - діагноз:-) Кинути неможливо, і не треба! Бо ми Вас читаємо!
ВідповістиВидалитиПонимаем-понимаем! :) Поэтому поздравляю искренне! :)
ВідповістиВидалитиКонечно, блог - это "великий клопіт"! Но лично мне он помог преодолеть географическую и профессиональную изоляцию, обрести новых друзей! И это привнесло в жизнь новые краски!
Главное помнить, что блог для нас, а не мы для блога - и все будет отлично!
Поздравляю с прошедшим днем рождения! Вести блог трудно, но бросить уже невозможно! Зато сколько положительных эмоций, сколько единомышленников!!! Пусть они приумножаются!
ВідповістиВидалитиОлечка, поздравляю! За прошедший год мы узнали много нужного,полезного, нового и интересного лично для себя и для своего профессионального развития! Так держать!
ВідповістиВидалитиВсем вам большое спасибо! Будем вести, куда деваться!:)
ВідповістиВидалитиВітаю від щирого серця з першою датою!Створити дійсно робочий блог-то справа клопітка, але утриматися "на плаву" і не розгубити актуальність в сучасному розномаїтті та доступності інформаційних ресурсів-це заслуговує на справжню ПОВАГУ.Дякую!
ВідповістиВидалитиВітаю! Ви вже ДУЖЕ дорослі - рік! Завдяки Вам, милі тружениці, чарівні блогерши, зявилося багато нових блогів. Ми рівняємося на вас і потребуємо вашої підтримки і прикладу! Натхення та успіхів!
ВідповістиВидалитиДуже дякую за гарні слова і підтримку :)
ВідповістиВидалити