Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

пʼятниця, 26 червня 2015 р.

Гарна новина!

Спішу поділитися гарною новиною! Цьогоріч київська міська влада виділила 400 тисяч гривень на підтримку талановитих столичних авторів. Декілька днів тому Видавнича рада при Департаменті суспільних комунікацій КМДА на своєму першому засіданні ухвалила рішення про початок прийому рукописів до розгляду. Рукописи автори-початківці можуть подати Видавничій раді до 10 липня 2015 року. До розгляду приймаються твори, які не видавалися раніше. Автор має особисто подати рукопис у друкованому та електронному вигляді (у форматі «.pdf»), додавши авторську довідку та власноруч написану заяву про участь у проекті.
Твори, що будуть відібрані до друку та видані за рахунок міського бюджету, потраплять у фонди публічних бібліотек міста.
При розгляді видавничих проектів враховуватиметься, передусім, їхній літературно-художній рівень та  актуальність для сучасного читача.
Вирішено, що  твори відбиратимуть експерти і фахівці столичних бібліотек. У доцільності та ефективності такої співпраці переконав присутніх президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін. Його підтримала директор Публічної бібліотеки для дорослих ім. Лесі Українки Людмила Ковальчук, яка зауважила, що книги, видані в рамках міської програми, передаватимуться бібліотекам столиці, тож саме бібліотечні працівники, які щодня спілкуються з читачами, найкраще обізнані з їхніми смаками.
Після ознайомлення з усіма поданими до Департаменту рукописами Видавнича рада шляхом рейтингового голосування сформує рекомендаційний перелік творів для випуску.
У вихідні дні знайомитимусь із першими книжками Марини Миколаєнко та Остапка Микитюк. Це поезії. Сподіваюся, у мене будуть чудові вихідні! :)

неділя, 21 червня 2015 р.

Волонтерство у бібліотеці

На які види робіт бібліотеки запрошують волонтерів. З досвіду київських бібліотек, - для проведення різноманітних навчальних курсів, тренінгів, як ведучих-виступаючих на соціокультурних заходах, літературних та музичних вечорах (тут суцільне волонтерство, бо бібліотеки не мають коштів на оплату виступів письменників чи музикантів), для участі в прибиранні прилеглих до бібліотеки територій. Та й бібліотекарі (сьогодні особливо активно) беруть участь у волонтерській діяльності (збирають та передають книги у будинки пристарілих, лікарні, госпіталі, збирають кошти і одяг для наших бійців, відвідують поранених, плетуть сітки…). 
А в  яких напрямах діяльності використовують допомогу волонтерів бібліотеки Данії? На сайті бібліотеки Фреденсборгу розміщено звернення до потенційних волонтерів, усіх, хто має вільний час та хоче реалізувати свої навики і знання. 
Посланці культури
 Бібліотека запрошує взяти участь у плануванні та організації бібліотечних заходів. Декілька разів на рік відбуваються зустрічі, під час яких відбувається обмін ідеями та укладаються угоди про участь у практичній роботі. Це може бути, наприклад, підготовка приміщень бібліотеки до події або продаж пива та безалкогольних напоїв під час самого заходу. А також безпосередня ініціатива та участь у заходах "громадянин громадянину".
 Громадянин громадянину 
Є багато людей, які мають досвід і знання, що будуть корисними для інших людей. Це можуть бути спеціальні знання з певного предмета або деякі переживання, якими вони хочуть поділитися з іншими. Хтось володіє цікавою темою, або знає когось, кого варто послухати.
Помічник у виконанні домашніх завдань
 В домашньому кафе бібліотеки надаються послуги дітям початкової та середньої школи у виконанні домашніх завдань. Тож запрошуються добровольці, які допомагають дітям. Часто це колишні шкільні вчителі, студенти, інші громадяни, що мають досвід викладанні данської мови, математики та ІКТ. 
IT-кафе 
Запрошуються добровольці, що мають ІТ-навики для допомоги громадянам вирішувати прості проблеми, пов’язані з ІТ. Це може бути, наприклад, використання  загальнодоступних веб-сайтів або інструкції з користування мобільними телефонами, іншими гаджетами. 
Волонтер у сімейному клубі 
Сімейний клуб збирається у вечірній час один раз на місяць. Під час зустрічі молоді батьки з дітьми (від0 до 6 років) насолоджуються розвагами в затишній та неформальній обстановці і дружньою вечерею. Культурними елементами такого вечора, до прикладу, може бути гра, деякі рухливі ігри, читання вголос або творча майстерня. Для організації дійсно хорошого вечора потрібні декілька добровільних помічників. 
 Анонімні консультації 
Запрошуються громадяни, які мають досвід роботи в якості соціального працівника, юриста, іншого фахівця, або студентів для допомоги порадою громадянам у вирішенні їх соціальних проблем. Консультування анонімне. Допомога надається один раз на тиждень. 
Не так часто можна зустріти оголошення про те, що київська бібліотека шукає волонтерів. Берімо на заміточку :).

понеділок, 15 червня 2015 р.

Бібліотеки отримують мільйони за інновації

Кажуть, мріяти небезпечно, бо мрії збуваються. Дай Боже, аби заголовок цього допису я повторила через декілька років, але із  уточненням "українські". Бо це я скопіювала заголовок  статті на сайті  Агенції з питань культури Данії. Вибачте за плагіат :).
Поки київські  бібліотеки в очікуванні оптимізації, зацікавлені у розвитку бібліотек члени громади діють. Здивувало звернення «мешканців міста» до одного з депутатів від «Самопомочі» про те, що вони дуже хочуть мати зведений електронний каталог до фондів усіх публічних бібліотек Києва. На запит була надана відповідь про те, що кияни, які цікавляться бібліотеками, мали б знати, що такий каталог існує. Питання  відпало, каталог є, «мешканці міста» заспокоїлись.
29–31 травня 2015 року відбувся Фестиваль міських проектів “PRO місто”, де підведено підсумки проектів міського розвитку, поданих на конкурс «Best Urban Social Startup». Організатором конкурсу виступили Фестиваль проектів міського розвитку «PRO місто», спільно з громадянською платформою «SocialBoost» та інші. Метою конкурсу є визначення та подальша підтримка кращих стартапів (проектів на стадії ідеї), що вирішують конкретні проблеми міського життя, відповідають на актуальний суспільний запит та спрямовані на покращення громадського простору Києва. Один із проектів, що стосується безпосередньо бібліотек, переміг.

четвер, 4 червня 2015 р.

А як там у Чехії?


Якось мені сумно. Сьогодні отримала від моєї чеської колеги, уродженки Закарпаття, її опубліковане у газеті "Новини Закарпаття"  інтерв’ю під назвою «Українські бібліотеки дуже цікавлять чехів». Не знаю, чи усіх чехів, але пані Мирославу дійсно цікавлять. І деякі питання з цього приводу вона мені задавала, спілкуючись у мережі Фейсбук.. Не на всі я могла аргументовано відповісти. От, до прикладу: «А чому в Україні аж 8 бібліотек, що мають статус національна. В Одесі є національна, у Львові. В нас у Чехії національна лише одна».
Пані Мирослава працює у Брно у бібліотеці факультету машинобудування Технічного університету.
Так от, у своєму інтерв’ю пані Мирослава проаналізувала відмінність між українськими і чеськими бібліотеками. Основні наведу: В Чехії на 10 млн. населення – близько 6 тис. бібліотек. В Україні – 40 тис. (18 тис. публічних). У Чехії бібліотеки виконують такі основні функції: надають усну та письмову, фактографічну та бібліографічну інформацію, забезпечують доступ до власних фондів інформаційних ресурсів та до фондів інших бібліотек через МБА, надають безплатний доступ до мережі Інтернет. Тому в цій країні немає жодної бібліотеки без компютерів та Інтернету. А з чого в Україні почали сьогодні модернізацію бібліотек? (це моя ремарка) Поки що із  впровадження електронної системи звітності для  бібліотек «ЕсМар», які у своїй більшості не мають ні комп’ютерів, ні Інтернету.
Ще одна відмінність, зауважує пані Мирослава, у стані оновлюваності фондів. Вона посилається на стандарт ІФЛА, за яким щороку фонд бібліотеки має оновлюватися на 10%. І чехи дбають про цей рівень, бо розуміють, що без оновлюваності фонди бібліотеки перетворяться на архіви чи музейні фонди. Я дослідила відсоток оновлюваності фондів київських бібліотек. Також на 10%, але за останні 5 років! І ці надходження складає переважно література, яку дарували, а не та, якої потребує наш читач. (з цього року ситуація поліпшується, з міського бюджету виділено фінансування на поповнення фондів бібліотек новою, запитуваною літературою).
Професія бібліотекар у Чехії є престижною і на цій посаді працюють високоосвічені фахівці.
Різниця є і у ставленні до фондів. Старі книги і рукописи видаються читачам у користування. В Україні ревно оберігаються. Зауважує пані Мирослава і на відсутності в Україні спільної місії бібліотек, координаційного центру між бібліотеками різного відомчого підпорядкування.
Майже усі бібліотеки, навіть маленькі сільські мають власні он-лайн каталоги, через які 24/7 можна зарезервувати потрібну книгу, отримати доступ до оцифрованих книг інших бібліотек.
Чехи мають високу культуру читання. 80% населення – читаюче. Кожні три роки Інститут чеської літератури АН ЧР за фінансової допомоги Міністерства культури та у співпраці з Національною бібліотекою проводить дослідження як читають чехи.
Ось тому мені і сумно.
Сьогодні бібліотеки чекають оптимізацію, як це ми розуміємо. І дуже сподіваються, що вказівка не прийде зверху, як чинити. А буде надана можливість громаді разом з бібліотекарями вирішувати, де, яку і якою вони хочуть мати бібліотеку, а без якої можна і обійтися.

Популярні публікації блогу