Бібліотеки отримують мільйони за інновації

Кажуть, мріяти небезпечно, бо мрії збуваються. Дай Боже, аби заголовок цього допису я повторила через декілька років, але із  уточненням "українські". Бо це я скопіювала заголовок  статті на сайті  Агенції з питань культури Данії. Вибачте за плагіат :).

Поки київські  бібліотеки в очікуванні оптимізації, зацікавлені у розвитку бібліотек члени громади діють. Здивувало звернення «мешканців міста» до одного з депутатів від «Самопомочі» про те, що вони дуже хочуть мати зведений електронний каталог до фондів усіх публічних бібліотек Києва. На запит була надана відповідь про те, що кияни, які цікавляться бібліотеками, мали б знати, що такий каталог існує. Питання  відпало, каталог є, «мешканці міста» заспокоїлись.

29–31 травня 2015 року відбувся Фестиваль міських проектів “PRO місто”, де підведено підсумки проектів міського розвитку, поданих на конкурс «Best Urban Social Startup». Організатором конкурсу виступили Фестиваль проектів міського розвитку «PRO місто», спільно з громадянською платформою «SocialBoost» та інші. Метою конкурсу є визначення та подальша підтримка кращих стартапів (проектів на стадії ідеї), що вирішують конкретні проблеми міського життя, відповідають на актуальний суспільний запит та спрямовані на покращення громадського простору Києва. Один із проектів, що стосується безпосередньо бібліотек, переміг.
Коментувати чи аналізувати цей проект не буду.  Кожен із вас самостійно зробить висновки. Зате дізналася про нове слово «розгалуДжений», та ще про «благодійний фонд залучення підтримки місцевої влади». Результати, сподіваємося, побачимо. Про попередні досягнення чи реалізовані цією командою проекти мені не відомо, але відчуваєтьсям напористість і повна відмінність цієї амбітної молодої команди від надміру скромних бібліотечних працівників.
200000 гривень на перший етап реалізації проекту - сума невелика. Зважаючи на те, що половина суми піде на оплату праці молодої креативної команди - культуролога та дизайнера,   реалізація ідей потребуватиме пошуку додаткових каналів фінансування..

http://www.kulturstyrelsen.dk/presse-nyt/biblioteker-faar-millioner-til-nytaenkning/

 А тепер про те, як проектна діяльність бібліотек підтримується у кращих європейських країнах.
Річний бюджет європейських бібліотек не має статей видатків, а розподіляється вільно, виходячи з пріоритетів і потреб бібліотечної діяльності.

Аби стимулювати розвиток бібліотек, до прикладу, у Норвегії щороку формується національний фонд розвитку бібліотек. Бібліотеки, за умови подачі заявки, можуть додатково до бюджету бібліотеки отримати  до 40% від вартості реалізації заявленого проекту.

Фонд розвитку бібліотек є важливим стратегічним активом, що сприяє покращанню рівня бібліотечного обслуговування населення. Обсяг фонду приймається рішенням парламенту та закладається в державний бюджет.

У Данії бібліотеки отримують від держави мільйони за інновації. У 2014 році на реалізацію нових проектів бібліотекам виділено 15 мільйонів данських крон. Ці кошти виділяються з фонду розвитку культури Агенції  публічних і шкільних бібліотек Данії додатково до річного бюджету бібліотек, чиї проекти перемогли у відбірковому конкурсі. 

Як має виглядати бібліотека, якщо вона буде використовуватися для  організації лекцій, чи проведення музичних шкільних концертів, чи для зустрічей членів творчих об’єднань, чи для роботи творчої майстерні живопису для дітей?

Бібліотека Вайлі  отримала з фонду 216 тисяч доларів на вирішення проблеми організації приміщень відповідно до потреб різних груп користувачів. Тут буде працювати творча лабораторія з участю архітекторів, дизайнерів, які займатимуться розробкою, дизайном  і тестуванням ідей для мультифункціональних культурних центрів, де люди проводитимуть своє дозвілля впродовж дня. Досвід проекту буде згодом зібраний, щоб надихнути інші бібліотеки, культурні центри та творчі об’єднання на впровадження цих ідей

Бібліотеками Данії у 2014 році відправлено 100 заявок на фінансування проектів з розвитку публічних і шкільних бібліотек. Ці проекти пишуть самі бібліотекарі, які добре володіють ситуацією у галузі і знають потреби громади у бібліотечних послугах.

У 2014 році Агенція культури відібрала 48 проектів для фінансування з грантового фонду.

Альбертон і Тааструп бібліотеки отримали 720000 доларів на реалізацію дворічного проекту, що передбачає донесення  живого слова, поезії  на робочі місця, запрошення громадян на вечірні зустрічі у бібліотеках, де читатимуться історії та казки на ніч і співатиме пісні місцевий хор.

Бібліотека Копенгагену  отримала 57000 доларів для фінансування проекту вирішення проблеми неповернення бібліотечних книг, інших матеріалів, що дорого обходиться для бібліотеки не лише в плані втрати книг, але й читача. Бажання знайти рішення, що змінює поведінку користувачів, не застосовуючи штрафні санкції. Це може бути, наприклад, спеціальний додаток, що застерігатиме користувачів від порушень термінів користування бібліотечними матеріалами

Ось тут – список бібліотек, які отримали у 2014 році гранти на впровадження інновацій

Про грантовий фонд.
Фонд  для розвитку  публічних бібліотек  і освітніх центрів створюється у відповідності до Закону про бібліотечну діяльність ( Закон № 340 17 травня 2000 § 18). У 2015 році сума фонду становить 19,4 млн. кр.

Крайній термін подачі заявок вже пройшов, і  90 заявок, отриманих в цьому році вивчаються.  

Ну от, ще один допис у блог зроблено. Він не лише для бібліотекарів. Може, цей матеріал  і ще декого зацікавить. :)