Відповідно до шведського законодавства, кожен муніципалітет
повинен мати принаймні одну публічну бібліотеку. Малонаселені
муніципалітети, як правило, витрачають значно більше коштів на утримання бібліотек в розрахунку на душу
населення, ніж густонаселені. Адже муніципалітети зобов’язані забезпечувати базовий рівень бібліотечного
обслуговування, і той факт, що кількість жителів невелика, не означає що вони
можуть при придбанні, до прикладу, багатотомного видання, проігнорувати частину
томів.
Існує також базовий репертуар періодичних видань, обов’язковий для
бібліотек незалежно від того, 1000 чи 10000 жителів проживає у районі.
У збірнику офіційної бібліотечної статистики Швеції за 2012
рік приводяться показники затрат на душу
населення в муніципалітетах, де менше 5000 жителів і де більше 100000. Ці показники співвідносяться
79 до 43 шведських крон на душу населення на рік.
Публічні бібліотеки в невеликих муніципалітетах, відповідно
повинні мати більшу кількість людино-годин роботи на 1000 жителів, ніж у бібліотеках більших
муніципалітетів. Крім
магазинів, спортивних майданчиків, а також церкви, бібліотека є єдиною ареною для задоволення соціокультурних
потреб мешканців.
Як правило, бібліотеки тут виконують функції і туристичної агенції, і центру соціальної
інформації, і надають свої зали для проведення нарад. Бібліотекарі повинні бути
"майстрами на всі руки», які не тільки виконують традиційну бібліотечну
роботу в межах своїх посадових обов’язків, але й функціонують як інформаційні клерки,
координатори та менеджери проектів.
Це відображається і на бібліотечній статистиці: публічні
бібліотеки в муніципалітетах з менш ніж 5000 жителів мають 0,75 штатні одиниці на
1000 жителів, тоді як публічні бібліотеки в муніципалітетах з більш ніж 100000
жителів - 0,48. В
цілому у публічних бібліотеках Швеції один бібліотекар - на 2000 жителів.
Книгозабезпеченість одного жителя також
різниться відповідно величини муніципалітету .
У муніципалітетах з кількістю до 5000 жителів книгозабезпеченість
складає 9,2 друкованих книг на одного жителя, в муніципалітетах понад 100 000
жителів -3,1. Середній показник по
Швеції - 4,1. Але
публічні бібліотеки в муніципалітетах з найменшою кількістю жителів мають більш
високий рівень запозичень: 8,9 видач на одного жителя (в муніципалітетах з понад
100 000 жителів -7,4)
У муніципалітетах найвіддаленіших північних районів Швеції, де може бути всього
лише дві людини на квадратний кілометр, обслуговування
жителів здійснюється у тісній співпраці з бібліотеками різних муніципалітетів. Скоординована
система обслуговування, спільний транспорт (бібліобуси) дають можливість
жителям брати і повертати книги в будь-якій бібліотеці. У них є можливість
знайти потрібні матеріали на веб- сайті округу, де - через співпрацю бібліотек - вони можуть
використовувати фонди бібліотек інших типів. І
число віртуальних відвідувачів є суттєвим.
У північному повіті Швеції, Норрботтені проживає близько 250 000
жителів, які розкидані по області, що дорівнює
майже одній чверті загальної площі Швеції. До послуг
жителів – 39 укомплектованих бібліотек, сім бібліомобілів, що здійснюють раунди
до 658 книжкових мобільних зупинок. Крім
того, існують 140 так званих пунктів
видачі у будинках для престарілих, магазинах, дошкільних установах. Половина
публічних бібліотек поєднують функції шкільних.
Багато дорослих жителів навчаються дистанційно, і в цьому їм допомагає
бібліотека. Є
також університетська бібліотека, три спеціалізовані бібліотеки і чотири
бібліотеки лікарні в Норрботтен.
Про що говорять всі ці цифри? По-перше,
для бібліотек існують ризики, що влада при виділенні фінансування бібліотекам, може опиратися виключно на середні показники
витрат в розрахунку на душу населення, не беручи до уваги географічну ситуацію,
кількість населення, потреби в освіті. Показники можна порівнювати лише по бібліотеках, муніципалітети яких мають
аналогічні умови.
В умовах, коли житель має подолати декілька
кілометрів для того, аби скористатися бібліотечними послугами, успіх
бібліотечного обслуговування йде через
співпрацю між різними бібліотечними установами, шляхом гнучких рішень розподілу
обслуговування та координації, а також через особисті контакти бібліотекаря
і відвідувача.
Дякую, Ольго! Цікавий матеріал.
ВідповістиВидалитиЄвропа в таких цифрах - це краще в порівнянні з Європою в гаслах.
Істина має бути конкретною. Бібліотечна статистика –
це дієвий інструмент розуміння і розвитку бібліотечної сфери.
Наразі актуальне питання так званої оптимізації мережі в Україні. Цікаво, чим будуть керуватися наші оптимізатори...
ВідповістиВидалитиЯкщо викладене розуміти лише як європейський досвід, то оптимізація може відбуватись на позитив. Але, якщо цей шведський досвід перетворити на «європейський стандарт», то нам прийдеться скоротити порядка десяти тисяч бібліотекарів і бібліотек. Та мабуть нам потрібно йти по шляху трансформації фунцій сільських бібліотек, а не скорочення штатних одиниць.
ВидалитиБазовий репертуар періодичних видань, обов’язковий для бібліотек, базовий рівень бібліотечного обслуговування , - це дуже важливо. Як і те, що бібліотекар має бути майстром на всі руки
ВідповістиВидалити