Поезію - в маси! Один із найкращих проектів норвезьких бібліотек

    Романи як літературний жанр відіграють важливу роль в літературному процесі усіх країн. Кожен новий твір, особливо детективи, широко рекламуються у засобах масової інформації, що відповідно допомагає видавцям досягти вражаючого числа продажів як у країні,  так і за рубежем. Поезія ж, навпаки, продається досить погано і більшість збірників віршів залишаються без попиту на полицях бібліотек. Поезію читають мало. Чому?  Її недостатньо на книжкових розкладках і вона мало рекламується у ЗМІ. Люди не знають про нові поетичні збірники. Окрім цього, поезія є досить вузьким і особливим жанром, теми якого і мова або урочисті, жорсткі і старомодні, або сучасні, але складні та недоступні. Незважаючи на це, бібліотекарі часто отримують запити на вірші, що можуть бути використані для супроводу важливих життєвих подій, таких як народження, хрещення, весілля  та  й похорони. Це означає, що поезія сприймається як жанр, що несе важливе повідомлення і має значення в контексті великих в житті людей подій, радісних чи сумних. 

     Як жанр, поезія надзвичайно підходить для сьогоднішніх надзвичайно занятих людей, які мають мало часу на читання. Вірші короткі і можуть бути прочитані за лічені хвилини. І в той же час вони дають читачеві новий досвід і нові ідеї.  Потенційними читачами поезії можуть стати як звичайні  користувачі  бібліотеки, так і ті,  хто не відвідує бібліотеки регулярно. 

Бібліотекарі припускають, що  багато читачів надавали б перевагу поезії, якби вона  рекомендувалась для них бібліотекарем або поширювалась в  їх повсякденному житті в простій формі. Таким чином почала втілюватись ідея  поширення поезії по електронній пошті. За допомогою такого інструменту як електронна пошта вирішено залучити читачів по всій країні, за кордоном, на їх робочих місцях, вдома чи в дорозі,  досягти і тих, хто ніколи не був присутнім фізично в місцевій бібліотеці.
До того ж,  збірники віршів у Норвегії видаються накладом у середньому 1500 примірників. E-поезією планувалося охопити до  12 тис. абонентів щотижня. 

Отже, проект почав реалізовуватись і нещодавно був нагороджений відзнакою як кращий національний бібліотечний проект Норвегії.
Проект Е-поезія  це 
щотижневий вірш по електронній пошті безоплатно для всіх бажаючих отримати його - один вірш для дітей і один для дорослих.

 
Поезія для дітей

 Початок реалізації цього проекту було покладено ще у 2008 році  з метою стимулювати авторів створювати нові вірші для дітей. Адже, серед великої кількості різноманітних книг для дітей поетичні збірники виходили набагато рідше. До того ж в  умовах поганих навичок читання серед норвезьких дітей,  стояло питання розвитку мовних навичок та пропаганди читання. За своєю формою поезія є таким видом літератури, де рима і ритм, грайливість і веселість сприяють розумінню і  відчуттю мови, допомагають закласти хорошу основу для грамотності.

Абонентами, що регулярно отримували у свої поштові скриньки  дитячі вірші стали дорослі співробітники дитячих садів і шкіл. Ці вірші вони поширювали серед дитячих груп чи класів. На сьогодні зареєстровано 2300 передплатників Е-віршів для дітей.   Якщо припустити, що кожна група складається з 15-20 дітей, то це означає, що число кінцевих користувачів в тиждень може бути в діапазоні 30 000 - 40 000.

E-поезія для дорослих

 Поширення поезії серед дорослих розпочато в 2010 році і в даний час кількість абонентів  налічує 5000. Створена сторінка у мережі Фейсбук, до якої приєдналося понад 4 тис. друзів. Мета проекту для дорослих - розпалити їх інтерес до поезії, надаючи їй перевагу під час  перепочинку між повсякденною діяльністю. Люди часто повідомляють, що вони люблять читати, але не так легко знайти час, щоб зробити це. Романи, як правило, об'ємні  за кількістю   сторінок, і не кожен має вдосталь часу для багатоденного читання. Читання вірша  не забирає багато часу, однак часто піднімає такі ж  істини і питання як і роман.

 
Вирішення питання авторського права

 Авторам, які погодились на  участь своїх віршів у проекті електронна поезія, виплачується авторська винагорода. Правовласник має дати попередній дозвіл на використання віршів, як правило, це  автор, видавець або спадкоємці автора. Ім'я автора, назва збірки, в якому вона була вперше опублікована, ім'я видавця і рік видання наведені нижче кожного вірша. Це створює безпрограшну ситуацію для всіх залучених сторін. Автори виходять на нову,  більш широку аудиторію,  видавці мають жодатковий PR для друкованих поетичних збірок. А бібліотекарі виходять на нових, ще не охоплених бібліотечним обслуговуванням користувачів. Та найкращим є те, що  тисячі користувачів кожен тиждень отримують новий літературний досвід.

Маркетинг проекту

 Перед запуском проекту агентство професійних комунікацій проведено консультації    з питань розробки та  розповсюдження реклами. Виготовлено та розіслано  до бібліотек по всій країні плакати, постери та закладки. Електронна поезія  розрекламована у газетах, на телебаченні та радіо. Сотні бібліотекарів, вчителів та  вихователів роздруківки щотижневого електронного вірша розміщували у бібліотеках, на дошках оголошень, у ліфтах, у їдальнях і чайних, в учительських кімнатах та гардеробах.

Веб-сайт

 Звичайно, електронна поезія має свій власний веб-сайт, www.e-diktet.no, де відвідувачі можуть прочитати вірш тижня, а також знайти архів раніше надісланих віршів. На сайті також є  сервіс зворотного зв'язку з читачами.

Додаток E-поезії

 Норвезькі бібліотекарі передбачають, що електронною поезією буде охоплено все більше число абонентів. Їх кількість зростає щотижня, і вони вважають, що це лише початок. Щоб розвинути цю концепцію далі наразі створюється електронна поезія як додаток для мобільних телефонів. Виробляється дві версії: одна для Android і один для iPhone. Додаток буде запущено впродовж літа цього року.

Резюме 
Норвезьким бібліотекарям можна тільки позаздрити: вони фінансуються на реалізацію важливих для суспільства проектів, у них є гроші на  виплату авторам винагороди, їм сприяють у просуванні бібліотечної реклами у всіх медіа-засобах. Адже від цього виграють усі члени суспільства.  Чи коли-небудь настануть такі часи для українських бібліотек?  Звідси