Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

вівторок, 8 травня 2012 р.

"В любом из нас сидит война..."

Проста пісня простої казахської рок-групи «Motor-Roller»
Проснулись все кому спалось,
На небе что-то взорвалось,
Я распахнул свое окно и глянул вверх,
И тут мне сзади говорят:
«Ты посмотри, опять бомбят!» — А я в ответ: «Да это ж просто фейерверк!».

Кому ответ?! Кто говорил?!
Ведь я один в квартире был!
Живу у матери — давно, наверно, спит.
Я обернулся, что за бред,
Передо мной стоял мой дед,
Мой дед, который в 45-м был убит.


Шинель, пилотка, ППШ,
А я стоял едва дыша,
И головой своей мотал, чтоб сон прогнать,
Но дед не думал уходить,
Он попросил воды испить,
Потом сказал: «Присядем внук, к чему стоять!».

Напротив деда я сидел
И словно в зеркало глядел,
И дым махорки незнакомый мне вдыхал,
А он курил и говорил,
Про то где воевал, где был
И как на Одере в него снаряд попал.

Тут его взгляд задумчив стал,
И дед надолго замолчал,
Потом вздохнул и произнес: «Скажи мне внук,
Ты отчего же так живешь,
Как будто свой башмак жуешь,
Как будто жизнь для тебя сплошной недуг?!».

Я растерялся, но потом,
Ему все вывалил гуртом:
Что современный человек такая дрянь,
Что я ишачу на козла,
Что в людях совесть умерла,
И что отмыться им не хватит в мире бань.

Я что-то там еще кричал,
Но тут кулак на стол упал,
Горящим страшным взглядом дед меня сверлил:
«Тебе б со стороны взглянуть,
Мой внук, на жизни твоей суть
И ты б тогда совсем не так заговорил!

Ты был талантлив, всех любил,
Но все в деньгах похоронил,
Искал разгадку смысла жизни, а теперь?!
Ты ищешь баб на стороне, забыл о сыне и жене,
И между миром и тобой стальная дверь.

Неужто ради ваших склок,
За хлеб и зрелища мешок,
Мы погибали под огнем фашистских крыс,
Эх, нету Гитлера на вас,
Тогда б вы поняли за час,
Всю ценность жизни,
Ее прелесть, ее смысл!».

Уже рассвет входил в мой дом,
И пели птицы за окном,
Солдат исчез и я вдруг начал понимать:
В любом из нас сидит война,
Не знаю чья в этом вина
И нам нельзя на ней, ребята, погибать!
В любом из нас сидит война,
Не знаю, чья в этом вина
И нам нельзя на ней, ребята, погибать!
 Відеокліп можна переглянути тут.

 

  Що сьогодні бібліотека може зробити для учасників та свідків подій Великої Вітчизняної? Як висловити їм  вдячність і шану, передати  гордість за подвиг наших дідів-прадідів?  Наш обов’язок берегти й передавати нащадкам пам’ять про трагедію світової війни, про мужність і нездоланність Українського народу.   
     Ще декілька місяців тому в інформаційних зонах бібліотек, на  вуличних дошках об'яв  центральна бібліотека імені Івана Франка ЦБС Подільського району розмістила звернення, що його ви бачите ліворуч.

Акція відбулася. І я хочу висловити велику вдячність колегам за проведену роботу.


 Відеозвіт про акцію.

Дорогі друзі! Прийміть найщиріші вітання зі святом Перемоги. Нехай цей священний день входить у вашу домівку  святом миру і злагоди!

3 коментарі:

  1. Спасибо! Потрясающий пост!!!
    Читала, смотрела и не могла сдержать слёз.

    ВідповістиВидалити
  2. У меня тоже пол-дня на глазах слезы... очень тронула за душу песня. Может потому, что и мой дед убит в 45-ом, и у меня сыновья... И души многих молодых людей отравлены неверием в смысл жизни...

    ВідповістиВидалити

Ви хочете залишити коментар, але не знаєте, як.
Дуже просто:
- натисніть на стрілочку поруч з віконцем "Коментувати як"
- виберіть Ім'я/URL
- наберіть своє ім'я, рядок URL можете залишити порожнім
- "Продовжити" і коментуйте! Дякую!
Для тих, чиї коментарі не з'явилися під дописом - не пройшли модерацію. На це можуть бути наступні причини:
- коментар є спамом;
- коментуючий ображає почуття людей;
-коментар містить нецензурні слова;
- повторний коментар (навіщо повторювати озвучену раніше думку);
- ім'я коментатора є “неприроднім” - вид спаму;
- коментуючий пише не по темі.

Популярні публікації блогу