Долаємо відстані. Далеке стає близьким

     Нове завжди лякає. Особливо, коли відсутній досвід, впевненість у тому, що все спрацює бездоганно, що не прийдеться лупати безпомічно очима, намагаючись виправдатись перед аудиторією за вимушену технічну перерву. Не все залежить від нас, якщо ми маємо справу з комп'ютерною технікою (а вона у нас ой як давно оновлювалась) і з таким мінливим явищем як Інтернет-зв'язок.

     Але Інтернет дає можливості і ми маємо їх використовувати. Перший досвід організації відеомосту (скайпспілкування) відбувся минулого року, коли в рамках спільного київсько-псковського проекту, присвяченого княгині Ользі, ми проводили поетичний Інтерслем київських поетів із псковськими. Було хвилювання, бо вперше. Але майже все, за винятком півхвилинного збою у зв'язку, пройшло на рівні.

     Великого значення набуває можливість скайп-спілкування при проведенні соціокультурних акцій, присвячених історичній чи літературознавчій тематиці. Важливо знайти і запросити доповідача, який би досконало володів питанням і відкрив аудиторії ще невідомі факти чи події.

Готуючи захід, присвячений 180-ій річниці з часу створення гуртка "Руська трійця", бібліотека звернулася до Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, що у Львові і запросила науковців до участі у заході. Таким чином користувачі бібліотеки мали змогу поспілкуватися із провідними науковцями, авторами багатьох публікацій про  сподвижницьку місію "Руської трійці": Шкраб’юком Петром Васильовичем – завідувачем відділу української літератури, доктором історичних наук; Стеблієм Феодосієм Івановичем – завідувачем відділу нової історії України, кандидатом історичних наук; Горинєм Василем Івановичем – провідним науковим співробітником, кандидатом філософських наук. Для вищеназваних шановних учасників заходу бібліотеки такий виступ перед аудиторією, що знаходилася за сотні кілометрів від Львова, був першим і успішним досвідом.

І нарешті, про поетичний слем юних обдарувань, що відбувся у Всесвітній день поезії на минулому тижні. До двох груп київських юних поетів долучилися юні дарування зі смт. Млинів, що на Рівненщині. Організувала Інтернет-з'єднання із аудиторією Публічної бібліотеки імені Лесі Українки м. Києва Млинівська центральна районна бібліотека. Наших млинівських учасників планувалося бачити із великого екрану, але підвів проектор, зіпсувавшись буквально за мить до початку заходу. Та хоч і з монітора, але ми їх прекрасно бачили і чули їх вірші. А вони мали змогу почути відгуки про їх творчість з вуст відомих київських поетів - членів журі та настанови і побажання від самого Миколи Даниловича Сома. І як це важливо було для них, - переконувати не потрібно. І все це - завдяки бібліотекам.

Як побороти боржника?

     Електронні читанки повільно, але невідворотньо займають своє місце  серед інших ресурсів бібліотек. Бібліотеки, що вже мають пристрої для читання електронних текстів, можуть визначитися, як їх використовувати, звернувшись до видання, що підготовлене УБА "Електронні книги та електронні читанки (рідери) в бібліотеці: з чого почати?"

     Серед висвітлених правил, процедур та технологічних аспектів роботи з рідерами, пропонується їх видача читачам у тимчасове користування через абонемент. Сьогодні рідери для бібліотек річ дуже вартісна. А  бібліотеки не застраховані від прикрих випадків невчасного повернення або й взагалі неповернення рідерів. Вихід? Нагадування, ше одне нагадування і звернення до судових інстанцій.

      Сподіваюся, ви не пропустили свого часу ці статті?

Березкина, Е. И. Судебные иски к читателям: борьба с задолженностью в правовом пространстве университетской библиотеки. Реалии и перспективы [Текст] / Е. И. Березкина // Научные и технические библиотеки. - 2006. - N 5. - С. 73-81.

Сукиасян, Э. Р. С читателями надо работать, а не судиться ! [Текст] : (послесловие к статье Е. И. Березкиной "Судебные иски к читателям: борьба с задолженностью в правовом пространстве университетской библиотеки. Реалии и перспективы") / Э. Р. Сукиасян // Научные и технические библиотеки. - 2006. - N 5. - С. 79-81.

 Якщо в академічних бібліотеках для боротьби з боржниками застосовують метод отримання студентом довідки про повний розрахунок з бібліотекою, при наявності якої викладачі видають залікову книжку, або накладанням "вето" на поселення боржників у гуртожиток, то у публічних бібліотеках з цим складніше.

      Навчити читачів своєчасно повертати книги придумали в Польщі. Бібліотекарі звернулись по допомогу до колекторських фірм. Співробітники тільки однієї такої компанії повернули на законне місце близько трьохсот тисяч книг. Та ще й поповнили бюджет бібліотек на вісім мільйонів злотих - це двадцять мільйонів гривень.

      Технологія наступна: спочатку - телефонний дзвінок. Два тижні потому - нагадування в електронному вигляді. Але якщо і це не сприяє поверненню книги на бібліотечну полицю, - лист поштою. Як показує практика, боржники починають реагувати лише на втручання колекторів. Найбільший штраф, що накладено на боржника - 30 тис. гривень! За законом у Польщі для недисциплінованих читачів штраф за кожен прострочений день близько однієї гривні.

 Співпраця бібліотекарів з колекторами в Польщі  пішла на користь, вважають польські колеги. Книги повертаються на полиці, бібліотеки за допомогою відшкодованих грошей поповнюють свої фонди. Та й читачі стають більш дисциплінованими.  Звідси

Як на мене, то задоволення від такого методу наповнення бібліотечного бюджету я точно не отримала би. А які дієві методи проти читацької заборгованості використовуєте ви? 

Оце так розписали!

     У блозі вже повідомлялося, що Міністерством культури України розроблено, нарешті, проект Примірної структури та примірних штатних розписів централізованої бібліотечної системи. Те, що приміряти їх до умов діяльності ЦБС не вийде, було видно з першого погляду. Крій не по розміру.  Лише окремий факт. В середньому одна київська ЦБС впродовж року обслуговує понад 50 тис. користувачів. Штатна одиниця бібліографа, як і методиста, за цим проектом вводиться в розрахунку 1 бібліограф на кожні 650-700 користувачів. Нескладна арифметика вирахує, що бібліографів у кожній ЦБС має бути 70! І методистів стільки ж! Та такий штат бібліографів потягнув би на Національний центр бібліографії, який давно пора би створити, щоб бібліотеки могли купувати бібліографічні бази даних на надходження у свої фонди та бібліографічні бази даних статей з періодичних видань. Тоді не потрібно було б вираховувати, скільки посад бібліографів має бути у штаті бібліотеки чи ЦБС. Бо потреба відпала би. А може то я щось неправильно зрозуміла?

НЕ НОРМАтивна література

    Література, як мистецтво, має бути  світлом, яке манить і притягує до себе,  а не брудом,  після  контактування з яким хочеться обмитися. Такою є моя думка, такою є думка багатьох моїх колег. 

Так, всяка література має право на існування в сучасній демократичній державі, до того ж бібліотеки сповідують принципи інтелектуальної свободи та вільного доступу до інформації. Ми не сприймаємо сьогодення через рожеві окуляри.  Але, коли ненормативна лексика, вульгарність, насилля видається за надсучасність, - стає дуже гірко і боляче. Коли переглядаєш такі твори - складається враження, що  «надсучасні» автори настільки переймаються фізіологією, матюками та  різними збоченнями, ніби змагаються, хто ж кого вдаліше закидає смердючим брудом. Але вони рейтингові, гарно продаються, бо реалії нашого сучасного буття сформувало для них свого споживача. Потрапляє вона і у шкільні бібліотеки. Вчителі  протестують.

Є вона і у фондах публічних бібліотек. Вам ваші користувачі ще не докоряли за таку літературу у фондах бібліотеки? Як ви на це реагуєте?

Проект "Книжковий старт"

     "Bookstart". Таку назву носить данський проект, що передбачає візити біблітекарів до потенційних користувачів бібліотек в їх домівки. В результаті візиту дітям даруються книги, а родина запрошується до відвідування бібліотеки. 

    Сьогодні Данія стурбована ситуацією, коли деякі випускники середньої школи по її закінченню мають низький рівень навичок читання. І причина, передусім, не освітня, проблема пов'язана з імігрантами. І жоден із вжитих заходів не зможе ефекивніше вирішити цю соціальну проблему, як раннє долучення дітей до читання. Практика не нова. В Англії і бібліотекарі і медичний персонал приносять маленьким дітям книги в подарунок  3-4 рази, перш ніж вони підуть у школу. В додаток до книги - листок із заходами бібліотеки для дітей і усієї родини. Це, як правило, читання віршів, джингли (повторювання  тієї чи іншої фрази під музику) та оповідки.