До питання бібліотечно-інформаційної освіти

Дуже довго збиралася духом, аби написати цю статтю. Вам, напевне, уже відомо, що в червні на базі Київського національного університету культури і мистецтв відбулося засідання експертної групи по реформуванню бібліотечно-інформаційної освіти в Україні.

Те, що теоретики (викладацький склад і власне ректор) вирішили спільно з практиками обговорити проблеми і напрями формування змісту і методів навчання майбутніх «інформаціологів» (таку спеціальність запропонував сам Михайло Михайлович) вселяє оптимізм. Адже проблема підготовки бібліотечних фахівців та кадрового забезпечення бібліотек є дуже гострою.

Чому саме «інформаціолог». Чому не бібліотекар? Процитую М. Ю. Матвєєва «...имидж библиотечной профессии невозможно улучшить быстрыми и решительными мерами. Причина этого заключается в том, что на имидж профессии влияют все сопутствующие имиджи - и библиотек, и библиотекарей, и библиотечного образования. К сожалению, на вопрос о том, хватит ли библиотекарям времени для изменения существующего положения или же в библиотеках станет некому работать, четкого и однозначного ответа не существует» ( Мавеев М. Ю. Проблемы имиджа библиотечной науки, образования и профессии : аналитический обзор  публикаций отечественных и зарубежных специалистов // Научные и технические библиотеки. – 2008. - № 5.)

Хоч і ріже слух, але, напевно, таке визначення спеціальності сприятиме збільшенню числа бажаючих подати заяви на вступ? Ректору видніше.

До речі,  не забудьте приєднатися до групи у мережі Facebook "Хочу стати бібліотекарем" та зробити свій посильний внесок у справу популяризації професії. 

Бібліотеки і бібліотекарі Данії вже давно стали для мене зразком для наслідування, тому відразу ж поцікавилася, а як побудована система бібліотечно-інформаційної освіти у Данії, як і чому навчаються майбутні менеджери інформаційних ресурсів.

Королівська  школа бібліотекознавства та інформатики заснована 1956 року,  є структурним підрозділом факультету гуманітарних наук  Університету Копенгагена (ввійшла в структуру Університету 1 квітня 2013 р.). Основний напрямок – освіта в галузі інформаційної науки та культури. Факультети знаходяться у столиці (650 студентів) та в Ольборзі (150 студентів). Викладацький склад налічує 105 фахівців, бюджет – 80 млн. данських крон.

В Україні нещодавно вступив в силу закон про вищу освіту, над яким працювали майже 5 років. Вже через два роки зникне такий архаїзм, як спеціаліст. Або закінчуєш освіту на рівні бакалавра, або вступаєш до магістратури. Через два роки, обіцяють, запрацює електронний вступ в університети. Це також світова практика.

Отже, в Данії інформаційних спеціалістів готують за двома рівнями підготовки: бакалавр і магістр.

Трирічний курс підготовки бакалаврів в галузі інформаційної науки і культури дає студентам навики для функціонування в якості інноваційних і творчих спеціалістів в галузі інформації, операторів інформаційних ресурсів бібліотек та інших інформаційних та культурних центрів, державних і приватних. Ще однією метою є надання студентам навичок для створення центрів обміну інформацією, знаннями та досвідом у відповідності з розвитком нових медіа і пошукових систем, інформаційних  і культурних потреб. В навчальній програмі в якості відправної точки центральних інформаційних дисциплін – організація, пошук, розповсюдження і управління інформацією і знаннями. Ці компетенції розповсюджуються на всі існуючі інформаційні технології і ЗМІ. Програма дає студентам знання і розвиток здібностей для вибору і побудови інформаційної архітектури для різних аудиторій споживачів інформації. Ступінь бакалавра передбачає знання і розуміння теорії, методики і практики в галузі інформаційної науки і культури, отримання навичок аналізу і застосування теоретичних і методологічних перспектив в контексті поставлених проблем інформаційної науки і культури, вміння аналізувати систему організації, пошуку, розповсюдження і розвитку культурних, соціальних та історичних знань. А також вміння налагоджувати комунікації з партнерами і користувачами, взаємодіяти з користувачами  через використання нових інформаційних технологій та ЗМІ. Бакалавр вміє визначати свої власні потреби в навчанні та використовувати різні варіанти для навчання впродовж життя. 

Навчання здійснюється за модулями:
Знання Медіа
Форми знань
Інформаційна архітектура
Комунікації і поширення інформації

Бібліотека і суспільство

Цифрова система знань

Управління інформацією і знаннями

Культура ЗМІ

Поведінка користувача в інтерактивному інформаційному просторі.

    Відсутні в назвах розділів учбового плану звичні нам «до болю» терміни «бібліографія», «каталогізація» і т.д.

Але, до прикладу, модуль Інформаційна архітектура включає вивчення наступних питань:

Ключові поняття систем метаданих.

Основні поняття теорії каталогізації та індексації.

Ключові поняття теорії поширення інформації.

Основні концепції теорії процесу інформаційного пошуку.

Визначення різних типів інформаційних потреб та вибір відповідних джерел інформації.

Аналіз документів за структурою, форматом та представленням в інформаційних системах.

Вимоги функціональності для метаданих.

Аналіз та менеджмент різних типів інформаційних архітектур, пошукові системи та системи метаданих.

Сприяння «зустрічі» користувача та інформаційної системи.

Останнє трохи коряво переклала, але, думаю, ви зрозуміли, що мається на увазі навчання створенню легкого, простого та доступного сервісу для користувачів з різним рівнем інформаційної культури. Усім, хто хоче глибше ознайомитись із програмою підготовки бакалаврів інформаційної сфери, раджу перейти за цим посиланням. Магістрів - тут. 

   І ще, навчальна програма з підготовки фахівців інформаційної сфери включає стажування (практику) студентів у кращих бібліотеках зарубіжних країн. А також факультет має понад 20 договорів про обмін студентами з вузами США, країн Азії та Європи.