Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

вівторок, 30 липня 2013 р.

Допишіть нам, будь-ласка, шанована Лесю...

Сьогодні був неймовірний день, переповнений добротою сердець, щирістю, любов'ю, що лилася поглядами, поезією, піснею. Сердець людей, слабких тілом, але сильних духом. Слова, що родяться в глибинах їх душ справжні, вистраждані, пропущені через болісні роздуми, почуття, переживання.
 Вони несли до могили Лесі Українки на Байковому кладовищі багатометровий український рушник, вишитий їх руками. Вони глибоко шанують Лесю, у її творах черпають натхнення, її мужність і любов до життя беруть за взірець. 
На пам'ятнику Лесі сьогодні вони залишили ось таке прохання з підписом "Український народ".
 Вони - представники Всеукраїнської громадської організації "Народна академія творчості інвалідів". Публічна бібліотека імені Лесі Українки також приєдналася до акції зі вшанування пам'яті поетеси, ім'я якої вона носить уже 69 років.
Акція відбулася за підтримки управління у справах жінок, інвалідів, ветеранів війни та праці Київської міської державної адміністрації і розпочалася із відвідування Музею Лесі Українки. А далі дорогою, що була останньою для Лесі - до її могили на Байковому кладовищі, далі - в Свято-Вознесенський храм (Деміївську церкву), де 7 серпня 1907 року Леся Українка вінчалася з Климентом Квіткою.

Прошлое Демиевки уходит,
Новые возводятся дома...
Подчиняя годы новой моде,
Грустно стонет памяти струна.
Скромный. Невысокий. Неприметный.
Добротой ласкающий людей,
Он каким-то чудом безответным
Сохранился в блуде наших дней.
И вбирает каждую крупинку
тех времен, не пряча ничего...
Тут венчали Лесю Украинку,
и крестили внука моего.

Ці поетичні рядки прикрашають пам'ятний стенд біля входу на територію Храму. І належать вони Кіреєву Георгію Олександровичу, поету, учаснику Великої Вітчизняної війни, інваліду 1 групи, який сьогодні також був серед тих, хто вшановував пам'ять cлаветної поетеси.
Скільки віршів-присвят Лесі Українці ми почули сьогодні! Всі вони написані членами  "Народної академії творчості інвалідів" і незабаром вийдуть у світ збіркою.
Мали з колегою приємну нагоду поспілкуватися з привітною і мудрою Лілією Завойською, чудовою поетесою, з її вуст почути прекрасні, глибокі філософські поезії. Свою збірочку Лілія передала в дарунок бібліотеці. Отримали в дарунок збірки поезій і від інших талановитих учасників акції. Всі вони будуть представлені до уваги користувачів абонементу бібліотеки.
Подорож місцями Києва, що пам'ятають Лесю
Ці роботи також створені руками людей з фізичними обмеженнями. І погляньте, скільки тут любові до України. Вони, як ніхто інший, хочуть служити суспільству. Вони з головою у професійній діяльності, в громадській роботі.  Нам усім варто вчитися у них цінувати і любити життя так, як уміють це вони.
Детальніше про цю акцію слухайте 31 липня о 20.00 на першому каналі радіо.


  

Немає коментарів:

Дописати коментар

Ви хочете залишити коментар, але не знаєте, як.
Дуже просто:
- натисніть на стрілочку поруч з віконцем "Коментувати як"
- виберіть Ім'я/URL
- наберіть своє ім'я, рядок URL можете залишити порожнім
- "Продовжити" і коментуйте! Дякую!
Для тих, чиї коментарі не з'явилися під дописом - не пройшли модерацію. На це можуть бути наступні причини:
- коментар є спамом;
- коментуючий ображає почуття людей;
-коментар містить нецензурні слова;
- повторний коментар (навіщо повторювати озвучену раніше думку);
- ім'я коментатора є “неприроднім” - вид спаму;
- коментуючий пише не по темі.

Популярні публікації блогу