Дещо з історії бібліотечної статистики

     Бібліотечна статистика, така звична і буденна, колись також була нововведенням. Її  історія   нараховує майже 100 років. Вперше мова про статистику зайшла на  I Всеросійському з'їзді з питань бібліотечної справи, що відбувся у Санкт-Петербурзі влітку 1911 року, а подальший її розвиток відбувся за підсумками І Загальноземського з'їзду зі статистики народної освіти (Харків, червень 1913 р.). Також на з'їзді було розглянуто питання про необхідність проведення бібліотечного перепису. В 20-30-ті роки було введено однаковість звітів, щоденний облік, надання річних звітів, вироблено зразок бланку річного звіту.
  Час вносив у статистику деякі  додаткові параметри обліку, але незмінною залишалась підпорядкованість статистики основним завданням розвитку країни.

  У період Великої Вітчизняної війни основним способом отримання статистичних даних був перепис устаткування, матеріалів, будівель.

   До 50-60-х років склалася система відомчої та державної статистики. В арсенал  методів збору, обробки, аналізу і публікації інформації були включені галузеві статистичні спостереження: перепис, одноразові обліки, переоцінки основних фондів, що проводяться регулярно або одноразово, моніторинги - спеціально організовані систематичні спостереження. Наприклад, переписи населення проводилися у 1959, 1970, 1979,1989 і 2001 рр. (наступний перепис населення планується в Українї на 2012 р.); Генеральні інвентаризації та переоцінки основних фондів - в 1960 і 1972-1973 рр..; Одноразове обстеження бібліотек - в 1984 р., поточні переоцінки основних фондів - з 1992 р. (щорічно).
  Матеріали одноразового обстеження ЦБС з точки зору включених до нього показників досить цікаві. Бланки містили 98 показників, що в 4 рази перевищувало кількість показників бланка статзвітності. Збиралися такі відомості:
    • чисельність населення зони обслуговування по всіх населених пунктах;
    • проектно-будівельна характеристика будівлі бібліотеки та її підрозділів;
    • фонд бібліотеки по структурних підрозділах ЦБ;
    • кількість каталогів і скриньок в них;
    • кількість читачів, книговидач та відвідувань на абонементі, а також у читальній залі та в пунктах видачі;
    • перелік меблів і засобів копіювання, транспортування і т. д.
     Змінювались показники статзвітності і, відповідно, сам бланк. Нинішній номер 6-НК бланк отримав в 1961 році.
    Розпочата в 1975 році централізація державних масових бібліотек змінила назву бланка № 6-НК - він став називатися «Звіт масової бібліотеки (самостійної, що входить в ЦБС)», а також внесла в нього нові розділи: «ВСО: отримано, видано», «Група з оплати праці».
  До 1982 року - року завершення централізації бібліотек - бланк став називатися «Звіт масової (універсальної) бібліотеки». В ньому з'явилися розділи про структуру бібліотеки (необхідно було відзначити наявність відділів літератури з мистецтва, музично-нотних відділів). У цей час впроваджувався ГОСТ 7.20-80 «Одиниці обліку фондів бібліотек та органів НТІ». Для отримання відомостей про якість нових надходжень до фондів бібліотек було введено новий підрозділ «Надійшло назв і примірників» в розділі «Рух фонду», в 1988 році підрозділ «Надійшло назв» з бланка статзвіту був виключений.
     Починаючи з 2007 року публічні бібліотеки щорічно готують та подають у вищі керівні органи статистичну форму 6-НК "Звіт про діяльність державних, публічних бібліотек, централізованих бібліотечних систем (ЦБС), що віднесені до сфери управління Міністерства культури і туризму України"  (Наказ Міністерства культури і туризму №75 від 05.12.2007 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007 року за № 1385/14652). Про цю форму державної статистичної звітності мова йтиме пізніше.

В дописі використані матеріали: Лапичкова, В.П. Библиотечная статистика. Статистический отчет как показатель эффективности услуг библиотеки / В.П. Лапичкова // Справочник руководителя учреждения культуры. - 2007. - №1. - С.43-53.