Цікаві факти із бібліотечної історії

Перша систематизація книг та заходи по збереженню фонду

Книги - таблички часів існування Шумер (3000 р. до н. е.).  зберігалися  в глиняних глечиках. На кожній полиці була глиняна "етикетка", завбільшки з мізинець,  з назвою галузі знання. Збереженню фондів допомагало грізне застереження: "Того, хто посміє забрати ці таблиці: нехай покарає своїм гнівом Ашшур і Беліт, а ім'я його і його спадкоємців назавжди буде віддано забуттю в цій країні".

У ХІІІ столітті в бібліотеці Сорбони (Франція) книги стали приковувати ланцюгами до спеціально виготовлених пультів. У 1338 р. за каталогом там було 1720 книг,  300 з яких були прикуті ланцюгами в читальні, тобто доступні студентам.
Перша каталогізація книг і перші бібліотекарі

У бібліотеці Олександрійського мусейону, заснованої в III ст. до н. е. царем Єгипту Птоломеєм I, вперше була реалізована система каталогізації та розстановки книг, створена вченим і поетом Калімахом. У різні роки в бібліотеці працювали Архімед,  Аристарх Самоський, медик Герофіл Халкедонський, астрономи Гіппарх і Клавдій Птоломей, математик Евклід, філолог Зенодот. Вчений Ерастофен - засновник географічної науки та перший укладач карти світу прослужив в цій бібліотеці 40 років.
Перші правила користування бібліотеками
 Перш ніж увійти до бібліотек Арабського Халіфату, що називалися "будинками мудрості",   читач здійснював обмивання у джерелі  біля входу. Підлога бібліотеки покривалася килимами, де і розташовувалися читачі.
Перший книгообмін з елементами міжбібліотечного абонемента
У середньовічному Китаї власник приватної колекції Жао Жун написав трактат "Положення про обертаність стародавніх книг". Тоді ж власники приватних зібрань - Дін Сюнфей і Хуан Юйцзі уклали "Договір про обмін старовиною" - свого роду договір про книгообмін з елементами міжбібліотечного абонемента. "... Якщо у нього є, а в мене відсутня або у нього відсутня, а в мене є, то взаємообмінюємося. Про це ми домовилися".
Перша посадова інструкція бібліотекаря
 У ХV столітті італійський герцог Федеріго да Монтефельтро розробив інструкцію, в якій сформулював вимоги, що пред'являються до бібліотекаря: вченість, приємний характер, представницька зовнішність, красномовство.
Перша бібліотека України
Звичайно, бібліотека при Софійському соборі у Києві, заснована  1037 року Ярославом Мудрим.
Перша бібліотечна асоціація та перша бібліотечна школа
У 1876 році у Філадельфії з ініціативи директора бібліотеки Колумбійського університету в Нью-Йорку Мелвіл Дьюі була утворена перша Американська бібліотечна асоціація, у 1887 році - відкрита професійна бібліотечна школа. Особливу увагу приділяв Дьюї залученню в бібліотечну професію жінок. Професія бібліотекаря до ХХ століття вважалася винятково привілеєм чоловіків.
Славетні бібліотекарі
Габріель Ноде - французький учений. Багато років працював у бібліотеці кардинала Мазаріні. Автором праці "Поради з улаштування бібліотеки" (1627 р.) Був переконаний в тому, що "невпорядковане зібрання книг не можна назвати бібліотекою, як не можна озброєний натовп вважати регулярною армією або купу будівельних матеріалів - будинком".
Готфрід Вільгельм Лейбніц - відомий філософ і вчений, з 1690 г протягом 23 років керував Герцогською бібліотекою в Німеччині . Розробив Концепцію наукової бібліотеки та класифікацію наук. Одним з елементів концепції був план "Книжкове ядро". Представляє собою ряд пропозицій щодо підготовки списків нових видань, що складалися з їх коротких описів. Він же сформулював ідею створення зведеного каталогу бібліотек країни. Лейбніц не допускав "завалення світу паперовим непотребом".
Готхольд Ефраїм Лессінг - великий німецький драматург, який 10 років керував бібліотекою, формулював свою професійну позицію так: "Я вважаю себе зберігачем бібліотечних скарбів, і не хотів би бути собакою на сіні, але мені не хотілося б бути і слугою в хліві, який кидає в годівницю сіно кожному голодному коню "(1770 р.)
Йоганн Вольфганг фон Гете протягом більше 30 років (з 1797 р.) виконував функції міністра в невеликій тюрінгській державі. У коло його обов'язків входило і керування бібліотеками. На початку 1798 року Гете підготував документ, де виклав вимоги до організації роботи бібліотеки: забезпечення контролю за збереженням фондів, ведення обліку нових надходжень та книговидачі, постійний розклад роботи. Він же ввів умову: книги в забрудненому стані в бібліотеку назад не приймати! Привілейовані кола висловлювали великі протести з приводу такого нечуваного нахабства, але підкоритися довелося.
Микола Іванович Лобачевський - видатний вчений - математик одночасно займав пост ректора Казанського університету (1827 - 1846 рр..) та директора університетської бібліотеки.
Іван Андрійович Крилов - письменник і байкар 30 років пропрацював в Імператорській Публічній бібліотеці Петербурга. У цій же бібліотеці працювали: вчений-історик Єрмолаєв, Корф, письменник і філософ Одоєвський.
Хорхе Луїс Борхес - видатний письменник , автор філософських есе "Вавілонська бібліотека" та "Всесвітня бібліотека". Багато років (з 1995 р.) працював директором Національної бібліотеки Аргентини.  


Бібліотечні провидці
Під кінець ХХ століття особливо багато писали і говорили про кінець традиційної бібліотеки і про нову інформаційну епоху, хоча ще в ХIХ ст. В.Ф. Одоєвський описував якусь математичну формулу, яка буде виведена "для того, щоб у величезній книзі знаходити саме ту сторінку, що потрібна і швидко розрахувати, скільки сторінок потім можна пропустити без вади".

У  ХХ столітті один з найсміливіших прогнозів розвитку бібліотек дав Станіслав Лем у романі "Магелланова хмара". "... У 2531 був введений новий спосіб зберігання людської думки. Стали використовувати Тріон: маленькі кристали кварцу. Кристал розміром з піщинку міг містити в собі стільки ж інформації, скільки міститься в стародавній енциклопедії. Була створена єдина для всієї земної кулі Центральна тріонова бібліотека ... ".
За матеріалами сайту http://ytk.edu.ru/articles.php?artid=53