Застосування штучного інтелекту в бібліотеках у контексті цифрової трансформації суспільства

17 червня 2025 року Зарицький Олексій Олексійович, викладач Київського інституту бізнесу і технологій провів для бібліотекарів міста Києва і не тільки онлайн семінар "Застосування штучного інтелекту в бібліотеках у контексті цифрової трансформації суспільства". Надзвичайно корисно, інформативно і із засторогами)

Пропоную переглянути його.

В доповнення і узагальнення корисної інформації, отриманої  під час онлайн семінару.

Для підвищення ефективності обслуговування, автоматизації процесів, створення нових форм взаємодії з користувачами у бібліотеках можна застосовувати різні технології штучного інтелекту (ШІ)

До питання цифрової етики

Для кожної бібліотеки, яка веде сторінки у соціальних мережах, важливо, щоб кількість підписників збільшувалася.

Реальне зростання кількості зацікавлених підписників у соцмережах — це не просто цифра для звіту, а показник життєздатності, актуальності й авторитету бібліотеки у спільноті.

Зацікавлені підписники — це потенційні учасники подій, користувачі послуг, волонтери, донори, партнери. Сторінка бібліотеки стає «вікном», через яке громада бачить, чим живе бібліотека.
Це сприяє поширенню знань. Якщо контент бібліотеки читають і діляться ним, він впливає — навчає, надихає, підтримує. Це реально продовження місії бібліотеки у цифровому просторі.
Аудиторія сторінки бібліотеки в соціальних мережах працює на зміцнення довіри, демонструючи, що бібліотека — сучасна, доступна,  відкрито комунікує. Особливо це важливо в часи фейків і інформаційного шуму.

Бібліотекар майбутнього у світі штучного інтелекту

Як штучний інтелект бачить бібліотекаря майбутнього? Я звернулася з таким запитанням до ШІ, і отримала відповідь. 

Ші вважає, що бібліотекар майбутнього у світі штучного інтелекту — це не лише фахівець із доступу до знань, а радше куратор культурних і когнітивних просторів, провідник у цифрових світах та партнер у пошуку сенсів. Образ бібліотекаря зміниться як у зовнішніх рисах, так і у внутрішніх якостях, його місія — підтримувати гуманність у добу алгоритмів.

Марракеський договір про спрощення доступу до творів, захищених авторським правом, для незрячих

Лише 10 % усіх опублікованих матеріалів доступні у форматах для людей з порушеннями зору. Хоча за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, порушення зору мають 2.2 млрд людей в усьому світі (більше 25 %).

"Тут нецензурна лексика!"

 Буває, що деякі представники дорослої вікової категорії користувачів публічних бібліотек щиро обурюються, зустрівши в творах сучасної української літератури чи в перекладах творів відомих зарубіжних письменників ненормативну лексику. І пишуть скарги з вимогою вилучити такі твори з бібліотечних полиць. 

Як порозумітися з читачами старшого віку і зробити усе можливе, щоб "твори для дорослих" не опинялися у руках дітей і підлітків. 

Причини розповсюдження нецензурних і лайливих висловів в книгодрукуванні криються в наявності свободи слова та відсутності цензури в Україні. Згідно статті 15 Конституції України цензура заборонена. Стаття 34 Конституції України гарантує право на свободу думки і слова, включно з вільним поширенням інформації.