Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

вівторок, 19 жовтня 2010 р.

Інформаційна активність бібліографа


Результати опитування, що проведено до семінару "Інформаційна культура як необхідний компонент діяльності бібліографа" 


Участь в анкетуванні взяли 30 бібліографів публічних бібліотек Києва, половина з яких має стаж роботи на посаді бібліографа понад 10 років, 27 відсотків - 3-5 років,13 відсотків - 5-10 років і 10 відсотків - початківці. Тобто, довідково-бібліографічна та інформаційна служба публічних бібліотек Києва представлена, переважно, досвідченими фахівцями.


Процеси інформатизації все активніше охоплюють бібліотеки і інформаційна культура усвідомлюється бібліографами як потреба сьогодення і як необхідний компонент професійної культури. Усі респонденти відповіли, що інформаційна культура в професії бібліографа займає провідне місце.
Інформаційний спосіб життя проявляється в "інформаційній поведінці" особистості, що може носити активний або пасивний характер. Саме активна інформаційне поведінка має бути властива бібліографу. Становленню бібліографа як активного суб'єкта інформаційної діяльності сприяють: вміння планувати робочий час на ознайомлення з різними документами, визначати тематику робочого читання, розвиток навичок динамічного читання, вміння критично сприймати, осмислювати й застосовувати отримані знання у практичній роботі. Відомо, що професія бібліографа - одна з тих, де неможливо досягти професіоналізму без активної самостійної роботи над собою, без постійного розширення професійного кругозору та підвищення рівня інформованості. В результаті опитування бібліографів з'ясувалося, що майже всі респонденти чудово усвідомлюють вимоги, що пред'являються до професії бібліографа і відчувають потребу в постійному інформуванні. Лише по 1 респонденту не знають, чи є така потреба і не відчувають такої потреби. При самоінформуванні фахівці користуються переважно вихідною (безпосередньо первинні документи) інформацією (93%). Перероблену (вторинні документи: анотації, реферати, рецензії, огляди) інформацію використовують лише 40% опитаних. Вихідну інформацію бібліографи використовують в наступних ситуаціях:
 - для ознайомлення з новими надходженнями та для самостійного підвищення кваліфікації - по 90 % опитаних;
 - для ведення картотек - 77%;
 - при бібліографічному обслуговуванні (60%);
 - читання художньої літератури (47%);
 - при "полюванні" за сенсаціями (17%). Що стосується останньої ситуації, то читання вихідної літератури з метою "полювання" за сенсаціями має активніше ввійти в інформаційний спосіб життя бібліографів, адже бібліографічні видання публічної бібліотеки, відкриття нових рубрик в СКС мають бути актуальними і відображати не лише зміни в соціально-економічному житті держави, але й різні інформаційні потреби побутового характеру та захоплення наших користувачів.
Потреба в постійному інформуванні за спеціальністю відчувають усі респонденти.
Самоосвіта - діяльність суто особиста, добровільна, але для бібліографів це - необхідність. Одним із джерел постійного поповнення теоретичних знань та ознайомлення з досвідом своїх колег для бібліографів є професійний друк, зокрема періодичні видання. Незважаючи на те, що більшість опитаних відчувають потребу в постійному інформуванні за спеціальністю, не всі респонденти звертаються до спеціальної літератури відразу ж у міру виходу її в світ. А лише 73 відсотки. В міру необхідності звертається 43 відсотки респондентів, що, звичайно, не може сприяти постійному інформаційному збагаченню.
У коло найбільш читаної фахівцями фахової періодики входять:
Бібліотечна планета – 97 відсотків
Библиотека – 47%. Це викликано тим, що на його сторінках міститься велика кількість практичного матеріалу, а сам журнал розрахований на широку аудиторію.
Бібліотечний вісник – 47%
Бібліотечний форум України – 37%
Журнал «Библиография» шанують лише 10% опитаних, незважаючи на те, що статті журналу періодично вносяться в електронну базу даних ПБ ім. Лесі Українки. На жаль, жоден з опитаних не звертається до свого ще одного професійного журналу «Мир библиографии», цим самим перешкоджаючи своєму професійному зростанню. Однією з об’єктивних причин низького звернення до цих журналів є відсутність їх у фондах бібліотек із-за проблем з фінансуванням передплати періодичних видань.
Журнал «Школьная библиотека» також досить популярний серед наших бібліографів. Далі названо «Библиотечное дело», «Календар знаменних і пам’ятних дат». По одному фахівцю назвали «Вісник книжкової палати» та перегляд бібліотечного блогу «Пан бібліотекар».
Якщо звернутись до електронного каталогу ПБ ім. Лесі Українки, то на запит – «інформ*» і «бібліограф*» найбільше записів відображається з журналів «Мир библиографии» (53), «Библиография» (52). Журнал «Библиотека» дає 24 записи, «Бібліотечний вісник» - 11 записів, «Бібліотечна планета» - 9.
Тому наполегливо рекомендую бібліографам звертатись до електронного каталогу Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, а потрібні статті з фахових періодичних видань, що відсутні у ваших бібліотеках, замовити електронною поштою  rombib@yandex.ru  або телефонним дзвінком. Електронна доставка буде гарантована. По можливості – факсом (за відсутності доступу до Інтернету).
Важливим питанням при дослідженні інформаційного способу життя бібліографів, що допомагає зрозуміти, як реалізуються творчі починання фахівців і визначити поле самореалізації у професійній діяльності, було запитання "Як використовується освоєна Вами інформація?".
Цікаво відзначити, що в основному освоєна інформація відображається в довідково-бібліографічному апараті (87%) і використовується при складанні бібліографічних посібників (57%), 47% використовують інформацію для вирішення проблемних ситуацій у повсякденній діяльності, 27% опитаних - для виступів з доповідями та консультаціями на заходах з підвищення фахового рівня, 20% - для вироблення раціоналізаторських пропозицій і 17 відсотків – для написання статей. Інших форм застосування освоєної інформації не названо.
Щодо володіння методикою оперативного пошуку потрібної інформації в мережі Інтернет, то 10 відсотків володіють досконало, 53 відсотки (що дуже тішить) – на достатньому рівні. 37 відсотків вважають, що рівень пошуку низький і 1 респондент не відповів на запитання анкети.
У цілому, інформаційна активність бібліографів, хоч і різною мірою, все ж таки проявляється. Формування установки на інформаційний спосіб життя повинно закладатися ще у стінах вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, а формуватися усвідомленням своєї важливої ролі інформаційного брокера в інформаційному просторі.

4 коментарі:

  1. Несподівані цифри "Бібліотечної планети"! Хоча серед бібліографів публічних бібліотек це мабуть закономірно.

    ВідповістиВидалити
  2. Один з найголовніших фахових журналів, який можуть передплатити в умовах обмеженого фінансування на передплату з місцевих бюджетів

    ВідповістиВидалити
  3. Чому ви повидаляли решту коментарів?

    ВідповістиВидалити

Ви хочете залишити коментар, але не знаєте, як.
Дуже просто:
- натисніть на стрілочку поруч з віконцем "Коментувати як"
- виберіть Ім'я/URL
- наберіть своє ім'я, рядок URL можете залишити порожнім
- "Продовжити" і коментуйте! Дякую!
Для тих, чиї коментарі не з'явилися під дописом - не пройшли модерацію. На це можуть бути наступні причини:
- коментар є спамом;
- коментуючий ображає почуття людей;
-коментар містить нецензурні слова;
- повторний коментар (навіщо повторювати озвучену раніше думку);
- ім'я коментатора є “неприроднім” - вид спаму;
- коментуючий пише не по темі.

Популярні публікації блогу