Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

вівторок, 6 липня 2010 р.

Найдемократичніші бібліотеки - у...королівстві

  Організація бібліотечного обслуговування в Данії
     20-25 червня 2010 року мені випала щаслива нагода здійснити робочу поїздку в Данію, м. Орхус для ознайомлення з системою бібліотечного обслуговування у цій країні. Поїздка стала можливою завдяки організаційному і фінансовому забезпеченню від проекту "Бібліоміст". Все, що побачила, про що дізналася, викладаю нижче. Фоторепортаж дивіться тут.

     Система бібліотек Данії:
-Університетські бібліотеки (Міністерство освіти),
-Державні (Міністерство культури)
-Публічні бібліотеки (фінансуються муніципалітетами)
-800 шкільних бібліотек.
До послуг населення Данії, яке складає 5,5 млн. - 510 публічних бібліотек.
      Мета бібліотек Данії «сприяти інформуванню, освіті та культурі». Тому «Акт про бібліотечні послуги» від 2000 року вимагає, щоб:
• Усі місцеві органи влади мали публічну бібліотеку, якою керує муніципальна рада;
• Усі діти та дорослі у громаді мали можливість користуватися бібліотечними послугами, або мали можливість отримати бібліотечну послугу у разі, якщо вони не можуть відвідати відділення бібліотек особисто;
• Муніципальні та шкільні бібліотеки співпрацювали одна з одною;
• Усі послуги з видачі матеріалів та доступу до інформації надавалися користувачу безкоштовно;
• Безкоштовний доступ до Інтернету обов'язково надавали в усіх публічних бібліотеках.
     За виконання положень Акту відповідає Данська Агенція з питань бібліотек та медіа, що є підрозділом Міністерства культури Данії. Це Агентство відповідає за національну бібліографію, стандарти та передовий досвід, національні бази даних та координацію з національними та регіональними бібліотеками. Данська Національна Бібліотечна Асоціація (ДНБА) керує бібліотечною системою та адмініструє гранти.
     Станом на 2008 рік у Данії працювало 510 публічних бібліотек; з них 97 вважаються муніципальними відділеннями, 380 є місцевими бібліотечними філіями і 33 – це мобільні бібліотеки. За останні роки закрито близько 120 маленьких бібліотек, де працювало 2-3 одиниці персоналу або працівники на громадських засадах. Іде об’єднання. Закриття маленьких бібліотек, централізація продуктивно вплинули на стан бібліотечної галузі Данії.
Обласні бібліотеки, найбільші муніципальні бібліотеки беруть участь у державних обговореннях питань, що стосуються бібліотечного сектору і часто надають документи меншим за розміром бібліотекам.
     У бібліотеках на повну ставку працює близько 4600 працівників, з яких 2200 є дипломованими спеціалістами — у середньому 9 працівників (з них 4 дипломованих бібліотекаря) на бібліотеку. Середній вік бібліотекаря – 47 років (20 років назад - 55). Працює 40% чоловіків та 60% жінок. Бібліотечна система активно використовується громадами - рівень видачі документів у 2008 році досяг 13,5 документів на душу населення.
Фінансування
     У 2008 Данське Агентство з питань бібліотек та ЗМІ виділило на операційні видатки публічних бібліотек $590,562,760 (2,802,661,000 крон) у середньому $1,157,966 на бібліотеку. Трохи більше половини цих грошей було використано на заробітну плату, а решта фінансів - на придбання документів (книжок, аудіо-відео; журналів і т.п.), операційні витрати та інші видатки. Бібліотечна система витратила на душу населення близько $107 (508 крон). Національний уряд надає фінансування у вигляді блокових грантів для кожного муніципалітету, а місцева влада використовує ці гроші на бібліотеки так, як вважає доречним. Це надає бібліотекам та бібліотекарям гнучкості у витратах, у рішенні, які документи купувати та у які години працювати. Інші джерела фінансування включають фізичних осіб, додаткові кошти для деяких бібліотечних програм від агенції з питань бібліотек та ЗМІ, спонсорів, фундації, інституції та проектні гранти.

     В систему публічних бібліотек м. Орхус, другого по величині міста Данії, входить головна публічна бібліотека Орхуса та 18 філій: 4 великих, 5 середніх та 9 маленьких (з них 6 – в школах і об’єднана публічно-шкільна бібліотек). Населення – 303 тис. Щороку відвідування бібліотек складає 1,9 млн., 5,3 млн. – книговидача. 60% населення є користувачами бібліотек. Це найбільший показник у світі. Якщо користувач приходить хоча б раз в рік – він є активним користувачем, якщо не приходить 2 роки – пасивний. 40% усіх відвідувань приходиться на головну публічну бібліотеку. Бюджет для всіх 18-ти бібліотек – 17 млн. євро на рік.
     Дани активно використовують електронний каталог для замовлення та резервування необхідних видань. Фонд бібліотек Данії є єдиним. Документи вільно циркулюють між бібліотеками. МБА дозволяє порівнювати можливості бібліотек. Всі записи документів надходять в єдиний данський каталог – близько 17 млн. документів. Бібліотеки купують бази даних. Підтримується система доставки документів. Максимум 1-3 дні будь-яка книга може бути доставлена користувачу з будь-якої точки Данії, а також із решти Скандинавських країн. Доставка оплачується частково державою, частково - з бюджету самої бібліотеки.
     Данською мовою розмовляють 40% населення. Переважна більшість англомовні. Але бібліотеки Данії намагаються впливати на розвиток національної мови. Найповніше комплектують фонди данськими книжками, хоча вони дорогі, середня вартість 250 крон (400 грн).
     Бібліотеки постійно розробляють програми на залучення нових користувачів. Публічні бібліотеки Орхуса активно співпрацюють з університетом в плані навчання користувачів навикам оперативного пошуку інформації в Інтернет. Як і бібліотеки України багато уваги приділяють рекламним акціям, беруть участь в літературних фестивалях, працюють з дітьми: від створення умов і надання допомоги для виконання домашніх завдань (з участю волонтерів) до організації театральних постановок.
     На сьогодні надзвичайно зросла комунікативна та інформаційна функція публічних бібліотек Данії. Вони є сучасними соціокультурними центрами громади. В бібліотеках, враховуючи думку населення, відкриваються сервісні центри (Сітізен сервіс), де громадяни, що приїхали в країну, можуть зареєструватися, отримати паспорт або права водія.
     Соціологічні дослідження – необхідна умова розвитку бібліотек. Так, наприклад, дослідження показало, що 40% мешканців не вміють користуватися комп’ютером. Тому в кожній бібліотеці організовано безкоштовні курси з навчання навикам роботи з ПК. Зокрема, восени стартує програма навчання користування електронною поштою. IT-спеціалісти в складі персоналу бібліотек Данії є на сьогодні нормою, а не виключенням. В Данії стоїть проблема залучення до читання дітей віком 7-12 років та пенсіонерів віком 55+. Для виправлення ситуації розроблена програма, де передбачено комплекс заходів по роботі з майбутніми батьками, з дитячими садочками (бібліобуси і бібліотекарі виїжджають у дитячі садочки). Для пенсіонерів створюються зручні зони, їх запрошують на зустрічі з цікавими авторами.
     Опитування населення проводиться або через Інтернет, або в Сітізен-сервісах, через анкетування. У маленьких бібліотеках людей опитують на вулицях. Наймають молодь, яка опитує перехожих (на платній основі або волонтерів). Як правило, організація соціологічних досліджень із важливих загальних проблем проводиться Головною публічною бібліотекою Орхуса. Бібліотека визначає 3-4 локальні бібліотеки, де проводиться опитування.
     Сайт публічних бібліотек Орхуса надзвичайно динамічний. Розроблена мобільна версія сайта. Пропонуються послуги, наприклад, оперативне скачування будь-якої музики чи відео для домашнього перегляду.
     Відділ зв’язків з громадськістю презентував проекти інновацій, що використовуються у бібліотеках Орхуса. На сьогодні діють 15 різних проектів, що підтримуються Агенцією медіа і бібліотек Орхуса:
Доступ до цифрового контенту
Послуги бібліотек для дітей
Послуги для підлітків
Нові методи аналізу і т. і.
     Для розробки проектів залучаються і користувачі, і бібліотекарі. Проекти розглядаються агенцією медіа і бібліотек. Термін здачі проектів – 1 листопада (на наступний рік). Деяким проектам агенція відмовляє, деякі реалізуються. Основне фінансування на реалізацію проектів – від агенції (60%). Решта, з бюджету бібліотеки. Також підключають лотерейні фонди.
Методи розробки проектів. Розробляють проект. Створюють логотип проекту. Розміщують його на веб-сайті. Проект оцінюється. Для цього наймають незалежних експертів. Проводять дослідження і оцінювання. В ході реалізації проекту йде його реклама: пишуть статті, проводять семінари, конференції. Після реалізації проектів створюється банк ідей. Використовують SCRUM (скрам)– система для розробки проектів. За методикою Scrum у виробничому процесі є визначені ролі, що розбиті на дві групи «свиней» та «курчат». Ці назви використані завдяки жарту про свиню та курча.
     Свиня і курча йшли собі по дорозі. Курча дивиться на свиню і питає «Егей, а давай відкриємо ресторан!». Свиня дивиться на курча і відповідає «Хороша ідея, а що ми будемо подавати на стіл?» Курча думає і каже, «Чому б не подавати шинку і яйця?». «Я не згодна», відповідає свиня, «тоді я буду приречена (досл. повністю приготована, committed), а ти лише задіяний (involved).»
Отже свині використовуються для побудови продукту регулярно і часто (повністю задіяні), тоді як будь-які інші — курчата, ті, що зацікавлені (і задіяні) в проекті, але не мають прямого відношення до приготування страви. Потреби, бажання, ідеї та вплив курчат беруться до уваги, але їм не завжди дозволяють прямо впливати, видозмінювати або включатися в хід Scrum проекту.
     Дани надають велике значення професійному рівню бібліотекарів. Зарплата бібліотекарів така ж, як і учителів, близько 15 євро за годину. Рівень бібліотечної зарплати є середнім по країні. Тому постійно розвивають професійні навики бібліотекарів. Посилають на різні курси, 2 р. на рік проводять наради, де всі діляться своїми ідеями і обговорюють їх.

     Публічна бібліотека м. Віби, чисельність жителів якого 30 тис., збудована в 50-х роках. З минулого року бібліотека почала надавати послуги «сітізен-сервісу» для населення. Перед тим, як відкрити цей центр, вивчалась думка громади, які саме послуги вони хочуть отримувати у бібліотеці. І сьогодні місцеве населення задоволене, що саме у бібліотеці можна отримати паспорт або права водія. Дуже велике значення приділяється комфорту. Головне, щоб було зручно, як вдома.. Будь-який документ можна отримати оперативно, використовуючи електронний каталог та автомати самообслуговування. Надається послуга резервування та доставки необхідної літератури.
     4 дні на тиждень дітям надається допомога у підготовці домашніх завдань. Їм допомагають волонтери. Восени і взимку в бібліотеці працює театр. Запрошуються письменники, які презентують свої книги. Іноді бібліотека може брати з користувачів за вхід на зустріч з популярним письменником гроші (вони невеликі). З платних послуг – ксерокс ( 1 стор. - 1 крона) та послуги автомата з кавою. Фонд бібліотеки – 75 тис. За минулий рік надійшло до фонду 6 тис. нових документів.

     Публічна бібліотека м. Гелерап, 80% населення якого не дани, є так званою «Іммігрантською бібліотекою». Спочатку виникла в рамках системи публічних бібліотек, нині - частина Державної і Університетської бібліотеки міста Орхуса. У ній представлені книги на різних мовах та інші матеріали (у т. ч. музичні) з більш ніж 30 країн. Іммігрантська бібліотека в Орхусі - «суперструктурний» центр, що надає (через міжбібліотечний абонемент, як сказали б ми) запитувані матеріали данським публічним бібліотекам, а в останні роки - і тюремним, лікарняними, шкільним. Вона має у своєму розпорядженні фахівців, що знають мови та культури різних етнічних груп, і займається каталогізацією матеріалів, використовуючи різні алфавітні системи. Данське бібліотечне співтовариство стурбоване тим, щоб надати «новим данцям» максимальні можливості використання бібліотек для досягнення життєвих цілей. Відповідно до прийнятої данським бібліотечним співтовариством концепції, іммігранти повинні мати можливість отримувати літературу їх рідною мовою (переважно хорошу) і необхідну підтримку для інтеграції в данське суспільство ( рідною мовою знайомитися з матеріалами про данське суспільство, систему соціального забезпечення, освіту і т. д. ).
     Тут є послуги з пошуку роботи та працевлаштування, центр здоров’я жінки. Жінкам приділяється велика увага. В них є такий вислів, що якщо ви навчаєте жінок, ви навчаєте всіх, а якщо навчаєте чоловіків, то тільки чоловіків. Як і в бібліотеці Віби тут надається допомога дітям з підготовки домашніх завдань. Є спеціально відведена для цього кімната. Була програма, коли дорослі приходили і читали дітям вголос. Зараз реалізується програма «Спрага до читання». Велика увага приділяється навчанню роботи з ПК. Ще 2004 року налагодили зв’язки з Асоціацією по навчанню IT-технологіям і 6 років ця організація проводить курси навчання. В бібліотеці є куточок, де кожен користувач в будь-який час може отримати допомогу.
     Бібліотека до проведення своєї роботи залучає різні організації та служби, волонтерів. Завідуюча підкреслила, що з волонтерами не так просто. Їм потрібно чимось віддавати, дякувати за роботу. Тому вони дозволяють використовувати тех. засоби бібліотеки безоплатно. Після 6-ти місяців роботи бібліотека дає їм рекомендації, що мають для них значення для вступу чи працевлаштування. Бібліотека - центр спілкування. В бібліотеку можна прийти анонімно і отримати тут допомогу і консультацію. 95% відвідувачів – не данського походження. 600 відвідувань у день. 40% користувачів - діти та молодь до 20-ти років. Завідуюча бібліотекою сказала, що трансформація бібліотеки відбулася. Хоч бібліотека і залишилась собою по своїй суті, але книги стали живими. Гелерап – найбідніше місто в Данії, і влада хоче змінити ситуацію, щоб тут проживало більше данів, щоб покращився рівень життя іммігрантів.
     Бібліотека збирає архів місцевої історії. Збирають історії тих емігрантів, які в 80-х роках приїхали в Данію.
     4 рази на рік в бібліотеці проводяться наради для вироблення загальних стратегій розвитку, в яких беруть участь і поліція, і батьки, і священники (мусульманські і християнські).
     В Орхусі прийнята програма посилення взаємодії організацій, що реалізується по  напрямах:
-побудова громадянського суспільства, проти дискримінації, нарощування демократичного капіталу. Щоб всі жителі Данії стали частиною демократичного суспільства;
-робота з батьками, щоб діти були освіченими і повноцінними членами суспільства;
розвиток данської мови. Книги рідною мовою розповсюджуються в сім’ї з малими дітьми. Бібліотека у взаємодії з іншими організаціями відвідує дітей в дитсадках;
-допомога у працевлаштуванні, щоб покращити рівень життя і економічну ситуацію загалом.
     В реалізації цих напрямів задіюють волонтерів.

     Бібліотека м. Скодстрап, передмістя Орхуса з розвиненою інфраструктурою, є публічно-шкільною. У містечку 7 тис. населення.
     Ця бібліотека відрізняється тим, що об’єднує в собі публічну і шкільну бібліотеку та обслуговує населення, учителів та школярів. Площа бібліотеки 400 м. кв., розділена на дві зони (для дітей та для дорослих). Керівництво здійснюють рівною мірою директор школи та директор бібліотеки. Штат – 3 бібліотекаря зі школи (45 год. на тиждень) та 3 бібліотекаря муніципальних (55 год. на тиждень). Фінансування – з бюджету школи та бюджету муніципалітету. Фонд – 28 тис. примірників. Документовидача – 63 тис. Бюджет – 150 тис. євро на рік. Бібліотека відкрита 42 год. на тиждень з бібліотекарями плюс додатково на потребу користувачів 16 год. – без персоналу ( послугою можуть користуватися громадяни старше 15-ти років). Для цього потрібен лише електронний квиток.
     Бібліотека м. Ріссков – міста для заможних данів, для яких освіта є надзвичайно важливою умовою їх високого рівня життя. Одна з найбільших філій, що відноситься до мережі публічних бібліотек Орхуса. 220 тис. відвідувань на рік. Відкрита 48 годин на тиждень. Переважна кількість користувачів знають, чого хочуть, тому фонди бібліотеки користуються попитом. Для цього бібліотека повинна мати все. І щоб твердо стояти на ногах, вони мають добре укомплектовану традиційну бібліотеку та автоматизоване обслуговування. Було переобладнано відділ для дітей.   Сьогодні тут можуть гратися з книжками, веселитися. І тут бібліотека не є місцем, де говорять «шш- шш- шш». В місті багато садків і шкіл, з якими працює бібліотека. Багато користувачів, які читають художню літературу. Є 35 читацьких груп, які зустрічаються щотижня, обмінюються враженнями від прочитаного та рекомендують одне одному книги. Також функціонує сервісний центр, як і в бібліотеках Віби та Гелерапу.
     Університетська бібліотека Орхуса – одна з найбільших бібліотек Данії. Вона державна і одночасно - університетська. Один обов’язковий примірник надходить у Копенгаген, другий – в цю бібліотеку. В Копенгагені зберігається, тут і використовується і розповсюджується. Міжбібліотечний абонемент тут функціонує з 1998 року. Якщо з іншої бібліотеки надійшов запит, а книги немає, у бюджеті університету є гроші на придбання необхідного видання. Замовити може будь-хто з домашнього комп’ютера, ввійшовши на сайт університетської бібліотеки або англомовної його версії. Зокрема, на сайті пропонується зареєструватися як користувач Державної і університетської бібліотеки. Після реєстрації - роздруковувати статті і замовляти документи з бібліотек світу. У бібліотеці величезна колекція видань ЗМІ. Всі публікації (їх копії), періодичні видання Данії, зберігаються у цій бібліотеці. Також є колекція телепередач та радіо записів. Доступ до них ускладнено, але все зберігається. Є Данська національна дискотека, колекція книг на 42-х мовах світу. З 2005 року формується архів Інтернет-сторінок, що мають закінчення dk. Архів зберігається на сервері бібліотеки. Спільний проект з Королівською бібліотекою по збору всієї інформації, що стосується Королеви, її приватного життя. Доступу до цієї колекції немає, але вони це роблять для майбутнього.
     Функції університетської бібліотеки полягають у збиранні, збереженні та відтворенні інформаційних джерел, вона є головною бібліотекою Орхуса, надає послуги для публічних бібліотек, купує БД для публічних бібліотек і розсилає їх, проводить багато семінарів і конференцій, реалізовує дослідницьку функцію, презентує результати досліджень.
Бібліотека має:
140 км документів: всі данські газети і журнали. Багато маленьких, тимчасових періодичних видань;
всю данську музику;
60000 електронних журналів;
100000 електронних книг;
спец. колекції: карти, жіночі видання, дитячі, 2-а світова війна у Данії.
     Для виконання запитів намагаються використовувати МБА, але іноді книги купують. З інших бібліотек по МБА отримують 100000 книг щорічно.
     Надають послуги національним меншинам. Є багато видань іншими мовами.
    Реалізують проект «музика через Інтернет» та «Музика усіх країн світу». Є 2 млн треків. Бібліотека придбала права власності на ці аудіо записи. Користувачі через комп’ютер можуть завантажувати собі необхідний трек, користуватися, а через 2 тижні цей запис самознищується.
Для бібліотеки важливо не тільки безпосереднє відвідування, але й використання ресурсів бібліотеки з відділеного доступу. Електронною доставкою документів користується 15000 користувачів на рік.
     Бібліотека м. Хйоррінг – надсучасна, ідеальна бібліотека. Розташована в Метрополісі. Головна муніципальна бібліотека. Їй підпорядковується 4 філії. Є мобільна бібліотека. Бюджет бібліотек на рік – близько 4 млн. євро. Площа бібліотеки 5 км.кв. Для обслуговування – 3 км.кв., для персоналу – 2 км.кв., в т.ч. зал для зустрічей – 360 м.кв, яким можна користуватись навіть тоді, коли бібліотека зачинена. Населення регіону складає 67 тис, городян – 25 тисяч. Відкрита у 2008 році. Для розробки проекту побудови бібліотеки були запрошені архітектори та художники, які працюють з простором, щоб користувачі гарно почувалися, і для привнесення чогось нового, щоб приваблювало відвідувачів. Адже бібліотека ні дім, ні робоче місце. Це місце для зустрічей.. В 1989 році письменник Рой Олденбург розробив концепцію про третє місце. Він писав, що в будь-якій культурі люди мають потребу в спілкуванні. Він визначив такі місця для спілкування: клуби, паби, бари. Бібліотеки не включив. А Вільям Мітчел в книзі «Міське життя з іншого боку, яке ми не знаємо» писав: «Нам потрібно придумати нове місце, де люди могли б зустрічатися». Цим місцем може бути бібліотека.
     Відвідування на рік складає 345 тисяч. Книговидача 404 тис. В старому приміщенні бібліотеку відвідували на 47% менше. Послуги: доставка книг додому. Кожні 3-4 тижні 120 користувачів отримують книги на дому. Використовують бібліобус, їздять в садки. Періодичні видання надаються на CD-дисках.
     50% користувачів ходять в бібліотеку не за книгами. Вони користуються Інтернет, базами даних, зустрічаються з друзями, відвідують виставки, читають періодичні видання.
     Не зважаючи на автоматизацію бібліотечних процесів, кількість персоналу не зменшують. Персонал покращує, розвиває бібліотеку. Дуже важливо думати, які документи виставити для користувача, що йому буде цікаво завтра. Директор бібліотеки підкреслив: головне – не автоматизація, а ставлення до відвідувачів. Більшість персоналу – творчі люди. Тих, які закуповують книги - менше.
     Основна площа бібліотеки – сцена, решта – закулісся. Стелажі не стоять прямими рядами. Так відвідувач відчуває себе безпечніше. Створені умови , щоб користувач був поза зоною видимості бібліотекаря. Створені так звані «полуничні полянки». Документи розташовані по всьому просторі і таким чином приваблюють увагу користувачів. При організації бібліотечного простору прагнули, аби користувачі йшли інтуїтивно – в цьому комфортність. Бібліотека як мозок людини, а червоні лінії – вени, що живлять мозок. Використана теорія червоних стрічок. Основна перепона, яку долали при будівництві бібліотеки, як поєднати шум і тишу, різницю у віці користувачів. Зони для дорослих виділені жовтим кольором, для дітей- червоним. Багато білого і червоного кольорів (прапор країни). Один стелаж - зелений (для зарезервованої літератури).
В кафе при бібліотеці також можна прийти і тоді, коли бібліотека зачинена. Воно від школи-інтернату для розумово-відсталих дітей. Прибуток від кафе іде на розвиток школи, а діти в ньому освоюють ази кулінарії та ведення бізнесу.
     Бібліотека м. Брондерслев має 2 філії та одну мобільну бібліотеку. Бюджет бібліотек близько 2,5 млн. євро. Кошти розподіляються вільно дирекцією бібліотеки. Кожного року суми на придбання документів і на зарплати різні. Це залежить від потреб бібліотеки. В системі працює 25 бібліотечних працівників. Можуть працювати в різних бібліотеках (не закріплені за робочими місцями).
     Дбають про репутацію бібліотеки, постійно реалізовують інноваційні проекти. Один з них – інновації для користувачів. Проводили дослідження маршруту пересування відвідувачів по бібліотеці, аби найефективніше використати простір бібліотеки для реклами найцікавіших видань. Ведуть спостереження за користувачами, їх поведінкою, замірюють час перебування в бібліотеці. Виявили, що 40% відвідувачів перебувають у бібліотеці не більше 2-х хв.., 30% - 3-5 хв., і 30% - півгодини. Книги намагаються виставляти лицем до користувачів. Книга, що не користувалася 5 років, вільно списується.
    Бібліотека м. Ольборга, населення якого становить 200 тис., має 5 філій і 3 мобільні бібліотеки. Приміщення бібліотеки збудовано спеціально під бібліотеку у 1980 році. Площа бібліотеки – 2000 кв.м. Працює 55 чол. персоналу, а разом по всіх філіях – 160. Бюджет на всі бібліотеки 90 млн. крон на рік. У зв’язку з економічною кризою бюджет зменшився на 6 відсотків. Бібліотека в рік витрачає на душу населення 450 крон (650 грн.). Вони вважають що є не багатими і не бідними. Для порівняння навели приклад, що у Копенгагені на душу населення бібліотека витрачає 1050 крон.
     В центрі – основні фонди бібліотеки. З боків кімнати з нижчими стелями, так звані кімнати натхнення і творчості. Розстановка фондів тематична. Виділені детективи, фантастика. Співпрацює бібліотека з магазинами, вони надають бібліотеці необхідні товари відповідно тематики, чи сезону, а бібліотека робить їм рекламу. Для залучення чоловіків у бібліотеку організовують виставки матеріалів, пов’язаних з фондовим ринком. Тема відпочинку і туризму якраз є актуальною для бібліотеки. Актуальною темою зони, де розмішена художня література, є подорожі. На першому плані пригодницькі книги, що розповідають про подорожі в інші країни. Інтригуючи оформлена зона детективів.
     Виділено куточок, де йдуть зйомки дитячої національної програми.
     Кожного дня бібліотека отримує до 2000 запитів від користувачів та з інших бібліотек. Прилад зчитує дані із замовлення, потім цим приладом ведуть по полиці, і він визначає необхідне видання.
     Бібліотека оперативно реагує на всі події, що відбуваються в суспільстві. До студентського свята по закінченню навчального року споруджують експозицію з використанням пляшки вина і бокалів (студенти спочатку святкують), а нижче пропонуються цікаві книги для літнього читання.
     Кафе, що працює при бібліотеці, належить школі, де навчаються проблемні діти.
    У бібліотеку також можна прийти в час, коли там відсутній персонал. Знову ж, за своїм електронним квитком.
     Статистичні дані для бібліотеки дуже важливі. Звітують перед муніципалітетом про проведену роботу, презентують освітні програми та тренінги, які вони реалізовують. Запрошують політиків здійснити тур по бібліотеці. Також у бібліотеці можуть проводитись і вибори. Бібліотека має доступ до баз даних муніципалітету, в т.ч. цифрових підписів виборців. Вважають, що для бібліотекаря життєво важливо бути комунікабельним. Він має знати методи навчання, щоб сам міг навчати населення.
***
     Відвідування бібліотек Данії було справжнім святом. Маса позитивних емоцій і вражень і образа за бібліотеки України. В королівстві, яким є Данія, дбають про культурний і освітній рівень своїх громадян, максимальний рівень комфорту та зручності. Бібліотекам відведені найкращі спеціально побудовані приміщення. А що в Україні??? Головна публічна бібліотека столиці з тримільйонним населенням тулиться в непристосованому приміщенні, а її відділи розкидані в різних кінцях міста. 20 років стоїть проблема побудови приміщення для головної бібліотеки міста. Уже другий рік поспіль міською владою не виділяються кошти на передплату періодичних видань і придбання нових книг. Не кажучи про фінансування на розвиток бібліотек. Не вирішується в Україні питання створення єдиного центру національної бібліографіїї. Яким словом охарактеризувати таке ставлення влади до бібліотек? Державний університет культури та мистецтв готує перукарів з вищою освітою і вважає, що бібліотекарів готувати не треба! А в маленькій Данії вища королівська бібліотечно-інформаційна школа щороку випускає 300 підготовлених фахівців!
Гірко і сумно… 29 червня 2010 року.

3 коментарі:

  1. Рада, що знайшла час не те що прочитати, детально ознайомитися з Вашим дописом. Дуже цікаво, повчально. Такий безцінний досвід!

    ВідповістиВидалити

Ви хочете залишити коментар, але не знаєте, як.
Дуже просто:
- натисніть на стрілочку поруч з віконцем "Коментувати як"
- виберіть Ім'я/URL
- наберіть своє ім'я, рядок URL можете залишити порожнім
- "Продовжити" і коментуйте! Дякую!
Для тих, чиї коментарі не з'явилися під дописом - не пройшли модерацію. На це можуть бути наступні причини:
- коментар є спамом;
- коментуючий ображає почуття людей;
-коментар містить нецензурні слова;
- повторний коментар (навіщо повторювати озвучену раніше думку);
- ім'я коментатора є “неприроднім” - вид спаму;
- коментуючий пише не по темі.

Популярні публікації блогу