Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

субота, 16 квітня 2016 р.

Потужна платформа для просування читання. Зарубіжний досвід

В Данії головною установою, що займається просуванням літератури та читання є публічна бібліотека. Бібліотеки постійно прагнуть розвивати нові й традиційні форми діалогу з користувачами щодо літератури, як в фізичному просторі бібліотек, так і на нових цифрових платформах.
Без сумніву, публічні бібліотеки повинні задовольняти читацькі вподобання і потреби користувачів. Але поняття відповідності бібліотечних фондів потребам користувачів поступово зміщується в бік орієнтації читачів в масиві літератури, що здійснюється через діалог між бібліотекарями та читачами. Сьогодні більша частина цього діалогу відбувається в Інтернеті.
Данський сайт під назвою Litteratursiden (у перекладі -  Літературна сторінка) є гарним прикладом того, яким чином здійснюється орієнтування данського читача. Це також приклад того, як за допомоги нових інформаційних технологій здійснюється просування читання.
Яким чином утримуються публічні бібліотеки Данії і з яких коштів реалізують проекти розвитку?
Данські публічні бібліотеки як муніципальні установи фінансуються на основі муніципальних коштів, з блокових субсидій. Ця модель є прикладом "муніципальної автономії", що притаманна державним установам і сприяє вкоріненню місцевої демократії. Це не єдина модель фінансування на утримання публічних бібліотек, але це дуже важливий момент в контексті розгляду того, яким чином побудована система підтримки бібліотечних проектів, що мають важливе суспільне значення.
Найбільші публічні бібліотеки Данії мають відділи розвитку. Ці відділи  входять в структуру муніципальної бібліотечної системи і відповідно фінансуються. В Законі про бібліотечне обслуговування в Данії прописано, що Міністерство культури покладає на певну кількість публічних бібліотек функції "бібліотек повіту". Ці бібліотеки беруть участь у вирішенні та узгодженні питань, що стосуються розвитку бібліотечної галузі. Більшість публічних бібліотек такими питаннями не займаються, але деякі малі та середні за величиною бібліотеки отримують фінансування на реалізацію невеликих внутрішніх проектів розвитку.
Муніципальні бібліотеки працюють в цьому напрямку автономно, але і держава також надає підтримку у їх розвитку. Найважливішим гравцем тут є Данська агенція з питань бібліотек і засобів масової інформації при Міністерстві культури, яка розробляє стратегію розвитку бібліотек та адмініструє ряд схем її субсидування.
Завдання розвитку передбачають виділення щороку суми грошових коштів у вигляді грантів для дослідно-експериментальних робіт. Ця сума називається "Басейн розвитку". Цей пул агенції є потужним інструментом стимулювання розвитку у бібліотечній сфері, а також відіграє певну роль у розвитку просування літератури. Сума коштів, що виділяються щорічно, прописується у Законі про фінанси. Як було зазначено вище, ці кошти надходять у розпорядження Агенції з питань бібліотек і ЗМІ та розподіляються в процесі розгляду бібліотечних проектів, пріоритетні напрямки яких щороку визначаються Агенцією, до прикладу, «Бібліотечні послуги для дітей" або "Доступ до цифрового контенту", ін.
Фінансування бібліотечних проектів є стратегічною метою Агенції.
Здавалось би, оскільки публічні бібліотеки Данії є муніципальними установами, додаткове фінансування на реалізацію проектів вони мали би отримувати в якості блокових субсидій з муніципального бюджету. Але Агенція з питань бібліотек і ЗМІ чітко спрямована на "отримання бібліотеками так багато з грошей, наскільки це можливо".
На відміну від Норвегії, наприклад, де політика виділення коштів на реалізацію проектної діяльності бібліотек є рівномірною для усіх бібліотек муніципалітетів, у Данії політика виділення коштів на підтримку проектів спрямована на їх використання «не в ширину, а у висоту». Бо гранти надаються кращим.
Коли державна виділяє кошти, і не розподіляє їх рівномірно між бібліотеками  у вигляді блочних субсидій, а розподіляє їх заявникам за результатами конкурентної  боротьби, така система фінансування змушує бібліотеки працювати в ринкових умовах, де вони змагаються за отримання додаткових ресурсів.
Далі буде висвітлено досвід цифрового просування літератури в Данії і державної підтримки цього процесу.
На веб - сайті litteratursiden.dk є розділи, що містить портрети авторів, рекомендації, списки тем, аналіз, новини, читацькі клуби і т.д. Сайт був запущений в 2002 році як результат співпраці між декількома данськими бібліотеками з метою зміцнення і поширення цифрового просування літератури. Підставою для створення цього національного веб-сайту було поширення використання сервісів Інтернету для  представлення інформації і просування літератури на місцевому рівні. Один з таких веб-сервісів був BogWeb (BookWeb), локальний веб-сайт, створений публічною бібліотекою м.Орхус в 1998. Це був веб-журнал, що містив рекомендації, статті, новини і т.д. з метою "підвищення любові до читання і заохочення до відвідування місцевої бібліотеки. Він містив посилання на анотації книг, представлених в базі даних бібліотеки, щоб читачі змогли відразу ж замовити уподобану книгу.
BogWeb був започаткований в якості місцевої ініціативи, але незабаром стало ясно, що  ресурсом зацікавились також багато користувачів з інших регіонів країни.
Орхуська публічна бібліотека та інші бібліотеки, що також на ранній стадії експериментували з цифровими платформами Інтернету для просування літератури, стали одними з ініціаторів нового національного веб-сайту, де ідеї і досвід місцевих ініціатив поєдналися з економічною підтримкою від Данської агенції з питань бібліотек і ЗМІ – грантом розвитку (пулом розробки). Таким чином, Litteratursiden був підтриманий державою і сьогодні є результатом політичної стратегії, описаної вище.
В структуру litteratursiden.dk лягла кооперація бібліотек, що робили перші спроби  з цифрового просування літератури і читання. Таким чином, до кінця 2003 року 60 данських бібліотек зробили свій внесок у сторення цього веб-сервісу. На початку було засновано керівний комітет та редакційну групу.  Комітет складався з представників Данської агенції з питань бібліотек і ЗМІ, національної спілки письменників. До 2003 року це вже була асоціація розробників національного сайту підтримки та розвитку читання, що вже у 2009 році налічувала 85 бібліотек - учасниць. До участі у співпраці запрошуються усі данські бібліотеки.
Перші матеріали цього сайту були зосереджені на більш традиційних формах просування літератури, таких як презентації авторів, жанрів, тем, аналіз літературних творів. Просування було одностороннім, але в той же час з’являється новий спосіб просування, де бібліотекарі виступають в ролі літературних критиків, які формулюють рекомендації читання, виходячи з власного читацького досвіду.
У 2009 році був запущений оновлений  litteratursiden 2.0. Нова редакція була створена і розширена у відповідності з технологічними та структурними можливостями, що дає Інтернет, зокрема, соціальними мережами, через які можна поділитися інформацією. Litteratursiden.dk в новому і розширеному форматі є сайтом, створеним і організованим данськими бібліотеками в єдності, але просування літератури, представленої на ньому, вже не є ексклюзивним і одностороннім, але трансформується в напрямку діалогу, зворотнього зв’язку. За це сайт у 2009 році був нагороджений відзнакою Данської бібліотечної асоціації.
Таким чином Litteratursiden.dk розвинувся з місцевих ініціатив, відправною точкою яких було поширення інформації про місцевих авторів, а цільовою аудиторією була місцева громада. На сьогоднішній день сайт охоплює практично всі аспекти літературного обрію, як данських так і зарубіжних авторів, довгий список питань і тем. Інформація виробляється і збирається бібліотекарями, які вносять свій внесок в сайт. Більшість бібліотек на власних веб-сайтах мають посилання на litteratursiden.dk  як  основний сайт для отримання інформації про літературу та читацький досвід.
Частіше процес просування літератури для читання через сайти київських бібліотек здійснюється з акцентом на новизну книг (розділи: «Нові книги», «Нові надходження»), не беручи особливо до уваги їх зміст чи якість. А віртуальні виставки, представлені на сайтах, як правило, є тематичними. Вони інформують про наявність у фондах видань, присвячених тій чи іншій темі, але не акцентують увагу  і не формують попит на популярні літературні типи і жанри.
Моє звернення до колег ще 2012 році створити спільний проект - блог рекомендацій від бібліотекарів кращих книг для читання - ніби було й підтримано.  А коли у тому ж році створила цей ресурс, в команду для спільного його ведення долучилося, окрім мене, аж 4 :( колеги. Голого ентузіазму вистачає ненадовго, тож, дописавши по 1-2 статті, автори дезактивувались, залишивши мене наодинці. Наразі підтримує блог в активному стані бібліотекар відділу абонемента Публічної бібліотеки імені Лесі Українки. Якщо ви звернете увагу на сайд-бар блогу (колонку праворуч), то побачите навігацію рекомендованих для читання книг за жанрами та видами. Там же ви побачите і посилання на блоги рекомендацій книг від бібліотекарів Шевченківського району, що створені ними у 2014 році. Чудові блоги, цікавий зміст, що надихає на читання. Початок покладено. Справа за грантом? :).

Немає коментарів:

Дописати коментар

Ви хочете залишити коментар, але не знаєте, як.
Дуже просто:
- натисніть на стрілочку поруч з віконцем "Коментувати як"
- виберіть Ім'я/URL
- наберіть своє ім'я, рядок URL можете залишити порожнім
- "Продовжити" і коментуйте! Дякую!
Для тих, чиї коментарі не з'явилися під дописом - не пройшли модерацію. На це можуть бути наступні причини:
- коментар є спамом;
- коментуючий ображає почуття людей;
-коментар містить нецензурні слова;
- повторний коментар (навіщо повторювати озвучену раніше думку);
- ім'я коментатора є “неприроднім” - вид спаму;
- коментуючий пише не по темі.

Популярні публікації блогу