Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

неділя, 22 травня 2016 р.

Десять правил для нових бібліотекарів

Відповісти на питання, яким має бути сучасний бібліотекар, легко. Важче відповідати переліченим вимогам та характеристикам. Ще важче прийняти реальність і змінити вироблене десятиліттями «рецептурне мислення». Частіше всього впровадження інновацій покладається на нових, молодих працівників, які мають волю для їх здійснення та сильну енергетику.
У своєму блозі Майкл Стівенс виклав десять правил для молодих бібліотекарів, які починають працювати у бібліотеці після отримання бібліотечно-інформаційної освіти і які прагнуть професійного росту.
*Задавайте питання. Цікавтесь бібліотечними проектами, що реалізуються, технологічними  процесами, іншими важливими питаннями бібліотечної діяльності. Це допоможе уникнути роботи в емоційно нездоровій бібліотеці. 
верніть увагу на те, як персонал бібліотеки відгукується про своїх користувачів. Якщо зневажливо, їх присутність турбує, - біжіть з такої бібліотеки!
*Читайте уздовж і поперек, занурюйтеся в сучасний культурний і літературний процес. Це допоможе вам дізнатися, чим сьогодні живе користувач, тримати руку на пульсі.
*Знайте і дотримуйтеся авторського права для створення безпечного і керованого контенту на умовах закону.
*Користуйтеся 2.0 інструментами, і не тому, що це круто, а як одним із способів використання колективного інтелекту нашої професії. Використовуйте деякі канали RSS, визначіть для себе новинні сайти, групи в соціальних мережах, що інформуватимуть та надихатимуть.  
*Працюйте і грайте один з одним на ваших робочих місцях, на конференціях і в тих місцях, де обмінюються професійною інформацією. Задля покращання послуг для користувача. І створення служб. Так ви можете стати кращим бібліотекарем. 
*Управляйте собою на професійному рівні, але не лишайте себе задоволення, здивування, зацікавленості або гри. Використовуйте засоби підвищення продуктивності на ваш вибір, але будьте організовані та відповідальні. Ви не маєте бути людиною, яка при зустрічі говорить: "У мене не було часу." 
*Ніколи не дозволяйте технологіям підкорити себе. Поклоніння технологіям є пасткою.
*Прислухайтеся до досвідчених бібліотекарів, з якими перетинаєтесь. Вони знають речі. Гарні речі. Слухайте, і вони можуть підказати вам ваші майбутні рішення і плани. Вчіться з кожної розмови, зустрічі, листування. 
*Не розпочинайте роботу над впровадженням нових технологічних послуг без попереднього  ретельного планування та бачення етапів цієї роботи. Прорахуйте бюджет, штатний розклад, зауважте на приховані витрати, маркетинг і як технологія вписується в бібліотечні  послуги чи колекції, чи є актуальною для користувачів і корисною. 

Сподіваюся, ці правила будуть корисними не лише для нових бібліотекарів.

четвер, 5 травня 2016 р.

Оптимізація не значить катастрофа

Порозмірковуємо про оптимізацію.
Цей привид вже давно ходить по бібліотеках. Поки що лише зазирає у вікна. Іноді вишкірюється суб’єктивними думками таких собі журналістів, посилюючи напруженість очікування.
Зі спілкування з колегами знаю, що не оптимізація їх лякає, а її можливі принципи, підходи.
Ми досі орієнтуємося на кількісні показники. Бо саме за кількістю традиційно звітуємося: «плани кількості користувачів та документовидач виконано» (адже саме ці кількісні показники є основними для підтвердження групи по оплаті праці, до якої віднесено бібліотеку), «мережу бібліотек збережено»…
Щодо мережі. Маємо 139 публічних (загальнодоступних) бібліотек до послуг населення майже тримільйонного міста. За нормативами чинної постанови, де прописано, що кількість бібліотек у місті визначається з розрахунку 1 бібліотека на 30 тисяч населення, їх дещо більше. По кількості. А по якості? До прикладу, чи можна вважати бібліотеку-філію сімейного читання "Чапаєвка" централізованої бібліотечної системи Голосіївського району м. Києва, що має приміщення 42,1 кв.м., повноцінною бібліотекою? Які за обсягом ресурси тут можна розмістити, скільки робочих місць запропонувати користувачам?  Але бібліотечка ця потрібна, бо в мікрорайоні альтернативного публічного простору для громади не передбачено. Те ж можна сказати і про бібліотеку №137 централізованої бібліотечної системи Дніпровського району, що міститься на 48,7 кв.м., і ще про 6 публічних бібліотек Києва, що займають площу менше 100 кв. м.
 Отже, метраж площі приміщення бібліотеки є показником. що свідчить про її можливості для забезпечення високого рівня якості бібліотечних послуг. І вже давно на порі нам орієнтуватися на ось цей міждержавний стандарт, що і досі чомусь не перекладено українською мовою. Можливо, цей стандарт допоміг би у розробці нормативів по організації мережі та ресурсного забезпечення публічних бібліотек України, яких дуже потребуємо, і де було б прописано розмір мінімальної площі публічної бібліотеки, необхідної для організації сучасного і комфортного простору для населення зони обслуговування. 
 Якої площі потребує бібліотека, щоб виконувати усі покладені на неї функції? У щойно збудованої публічної бібліотеки данського міста Орхус, населення якого складає 200 тис. жителів, загальна площа приміщення бібліотеки – 28000 кв. м. !!! Про її функції та послуги прочитайте тут.
У Києві сьогодні середній показник загальної площі приміщення центральної районної бібліотеки становить 787 кв.м., а звичайної бібліотеки у складі ЦБС – 320 кв.м. Далеко нам до вищенаведених європейських розмахів. Та й не зазіхаємо на такі, бо, щоб бути привабливими для відвідувачів, ці площі мають бути наповнені відповідною кількістю сучасних інформаційних ресурсів різних видів і форматів, відповідним технічним устаткуванням та мати сучасний дизайн. 
Першими кроками на шляху подальшого розвитку та оптимального функціонування мережі (про осучаснення інтер'єру та ресурсне забезпечення поки не йтиметься) публічних бібліотек міста, на мою думку, мають стати:
- будівництво або виділення для Публічної бібліотеки імені Лесі Українки спеціального приміщення для оптимального функціонування усіх її структурних підрозділів, що наразі працюють у 8-ми приміщеннях в різних районах міста;
- включення в плани-проекти житлових комплексів на Троєщинському, Оболонському, Харківському масивах, Ново-Біличах, Південній Борщагівці, Теремках будівництво приміщення для публічної бібліотеки;
– вирішення проблеми обладнання приміщень бібліотек пандусами та іншими пристосуваннями для відвідування людей з фізичними обмеженнями та вадами зору;
- оптимізація мережі бібліотек з урахуванням соціально-економічної ситуації, затребуваності бібліотечних послуг населенням в кожному районі столиці.
Вирішення проблеми зменшення кількості малоефективних бібліотечних закладів може здійснюватися через:
- реорганізацію шляхом злиття 2-х бібліотек в одну або приєднання декількох установ до однієї найбільшої та ефективно працюючої (зі збереженням кількості бібліотечних працівників);
- скасування бібліотек-філій ЦБС, що надають неефективні або малозатребувані населенням бібліотечні послуги (з урахуванням рішення громади та колективу ЦБС), а інформаційно-бібліотечне обслуговування населення в районі скасованої філії здійснювати через організацію нестаціонарних бібліотечних пунктів, пересувними бібліотеками.
З метою оптимізації режиму роботи бібліотек провести аналіз відвідування читачів у бібліотеках за часом і днями тижня,  опитування потенційних користувачів для внесення відповідних змін.

А яка ваша думка, колеги? 

Популярні публікації блогу