Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

четвер, 31 липня 2014 р.

НАСТОЯЩИМ ЛЮДЯМ

    Мой первый русскоязычный пост в этом блоге. Писала исключительно на украинском из-за соображений своей „тонкой патриотичной натуры”. Конечно же, украиноязычность этого блога делает его малопривлекательным для библиотечной аудитории России, которая по итогам аналитики  в десять раз меньше украинской. Но это не причина для печали.
   Сегодня я пишу на русском, языке общения коллег из Луганска, Тореза, Лисичанска, Алчевска, со многими из которых я не встречалась в реальной жизни, но которые прочно вошли в нее через социальные сети. И этот пост посвящается им.
   Елена Л. из Луганска, Натали К. из Донецка, Вадим Ш. из Тореза, Светлана Т. из Северодонецка, Галина М. из Алчевска и многие другие сегодня, когда переживание за жизнь стало основным для них, помогают жителям своих городов распространением жизненно важной информации, а своей твердостью и оптимизмом вселяют веру окружающим, друзьям, читателям в скорое возрождение своей родной земли. Они умеют и любят работать, а еще больше любят свой край.
Дорогие друзья! 30 июля – Международный день друзей. Мы хотим сказать вам, что каждый день мы мысленно с вами. Сегодня все киевские библиотекари выражают вам свою признательность, глубокое уважение вашему мужеству, человечности, мудрости, патриотизму. Вы лучшие представители юго-востока Украины. Мы гордимся вами и молимся за вас. Украина – едина!
«Держи руку друга, и твоя боль станет меньше, обними другаи твоя боль совсем уйдет».

неділя, 20 липня 2014 р.

Бібліотеки і об'єкти авторського права

     Наприкінці червня для працівників публічних бібліотек Києва відбувся семінар "Авторське право і бібліотека", під час якого проблеми реалізації авторського права в діяльності бібліотек висвітлив канд. техн. наук, магістр з питань інтелектуальної власності, директор Асоціації «Інформатіо-Консорціум», член Президії УБА Олексій Васильєв. Розглянуто конкретні приклади недотримання бібліотеками правових норм в галузі авторського права. Учасники семінару отримали відповіді та пояснення на багато проблемних питань, пов'язаних з необхідністю дотримання авторських прав в процесі професійної діяльності. По закінченні семінару я пообіцяла розіслати учасникам презентацію, що  готувала до цього семінару, але яку, за браком часу, не було представлено. Сподіваюся, цей матеріал допоможе у проведенні навчань для колективу  ЦБС з цього важливого питання. 
<

неділя, 13 липня 2014 р.

ІТ-підтримка малого бізнесу

          Сьогодні наші зболені душі найбільше прагнуть мирного життя. Трагічні події на сході країни кардинально змінили наші життєві й професійні пріоритети. Хоч і дуже важко перемикатися на професійне, проте, прагнення гарного майбутнього для України  допомагає в пошуку шляхів до нього.
З приємністю прочитала про те, що наша країна входить в ТОП-10 країн-лідерів в сфері розробок програмного забезпечення.
А отже, невдовзі нас чекає цифровий прорив у всіх сферах життєдіяльності. Дуже сподіваюся, що бібліотеки не будуть осторонь цього процесу. Наведу один із прикладів для наслідування.
Впродовж осені 2013 року публічні бібліотеки майже всіх муніципалітетів Данії надали допомогу 7000 малих підприємств і об’єднань для запровадження у них електронного самообслуговування. Багато з них дізналися, як отримати цифровий підпис і електронну  поштову скриньку, подати звітність з ПДВ, звіт з єдиного соцвнеску і т.п.
Данський уряд працює на реалізацію стратегії електронного урядування 2011-2015 у співпраці з регіонами та муніципалітетами. Мета стратегії полягає у переведенні  взаємодії громадян, підприємств та державних органів у цифрову форму. Згідно стратегії, всі підприємства та організації зобов'язані були до 1 листопада 2013 створити власну електронну  поштову скриньку для отримання від державних органів кореспонденції.
Чимало малих підприємства не були знайомі з використанням Інтернету та електронної звітності. Необхідною умовою для реалізації завдання було забезпечення доступної допомоги для тих, хто важко адаптується до заміни паперової звітності електронною через мережу Інтернет. Тому Данський Бізнес-центр об'єднав свої зусилля з данською  агенцією культури для отримання від бібліотек гарантованої ІТ допомоги для невеликих бізнес-підприємств.
Данський Бізнес-центр восени провів навчання для співробітників бібліотек, які взяли на себе роль ІТ керівників для підприємств. Центр спільно з Данською агенцією культури очолив національну маркетингову службу та створив мережу, куди увійшли усі зацікавлені в реалізації проекту.  Агенція культури надала скромну субсидію для бібліотек-учасниць.
Докладені восени 2013 року основні зусилля, коли наявність електронної скриньки для повідомлень стала для підприємств малого бізнесу обов’язковою, дали наступні результати:
• Загалом, проект виправдав очікування. Данський Бізнес-центр, а також бібліотеки вважають його успішним.
• Бібліотечні ІТ керівники  напружено працювали. Вони зіткнулися з низкою проблем. Наприклад, деякі ІТ-рішення були не особливо зручні для підприємців, і багато підприємств відтягували перехід на електронну звітність, в результаті чого бібліотеки отримали велике навантаження протягом декількох останніх тижнів, що передували 1 листопада.
• Бібліотеки надали професійну допомогу. 85% користувачів послуг були задоволені ІТ допомогою.
• Співробітники бібліотек здобули нові навички.
• Бібліотеки зустріли нову групу користувачів. Більшість тих, хто отримав допомогу,  не користувалися бібліотеками раніше.
За час реалізації проекту бібліотеки вирішували соціальне завдання і тим самим отримали значний авторитет у державному секторі, а також комунальній сфері.  Вони розширили коло нових партнерів, не в останню чергу серед тих власників бізнесу та об’єднань, які отримали допомогу від  бібліотеки.
Проект продовжує розвиток одночасно з появою нових ІТ-рішень, що стають обов'язковими, і нових підприємств. А бібліотеки прагнуть постійно розвивати компетенції в цій сфері.

неділя, 6 липня 2014 р.

До питання бібліотечно-інформаційної освіти

Дуже довго збиралася духом, аби написати цю статтю. Вам, напевне, уже відомо, що в червні на базі Київського національного університету культури і мистецтв відбулося засідання експертної групи по реформуванню бібліотечно-інформаційної освіти в Україні.
Те, що теоретики (викладацький склад і власне ректор) вирішили спільно з практиками обговорити проблеми і напрями формування змісту і методів навчання майбутніх «інформаціологів» (таку спеціальність запропонував сам Михайло Михайлович) вселяє оптимізм. Адже проблема підготовки бібліотечних фахівців та кадрового забезпечення бібліотек є дуже гострою.
Чому саме «інформаціолог». Чому не бібліотекар? Процитую М. Ю. Матвєєва «...имидж библиотечной профессии невозможно улучшить быстрыми и решительными мерами. Причина этого заключается в том, что на имидж профессии влияют все сопутствующие имиджи - и библиотек, и библиотекарей, и библиотечного образования. К сожалению, на вопрос о том, хватит ли библиотекарям времени для изменения существующего положения или же в библиотеках станет некому работать, четкого и однозначного ответа не существует» ( Мавеев М. Ю. Проблемы имиджа библиотечной науки, образования и профессии : аналитический обзор  публикаций отечественных и зарубежных специалистов // Научные и технические библиотеки. – 2008. - № 5.)
Хоч і ріже слух, але, напевно, таке визначення спеціальності сприятиме збільшенню числа бажаючих подати заяви на вступ? Ректору видніше.
До речі,  не забудьте приєднатися до групи у мережі Facebook "Хочу стати бібліотекарем" та зробити свій посильний внесок у справу популяризації професії. 
Бібліотеки і бібліотекарі Данії вже давно стали для мене зразком для наслідування, тому відразу ж поцікавилася, а як побудована система бібліотечно-інформаційної освіти у Данії, як і чому навчаються майбутні менеджери інформаційних ресурсів.
Королівська  школа бібліотекознавства та інформатики заснована 1956 року,  є структурним підрозділом факультету гуманітарних наук  Університету Копенгагена (ввійшла в структуру Університету 1 квітня 2013 р.). Основний напрямок – освіта в галузі інформаційної науки та культури. Факультети знаходяться у столиці (650 студентів) та в Ольборзі (150 студентів). Викладацький склад налічує 105 фахівців, бюджет – 80 млн. данських крон.
В Україні нещодавно вступив в силу закон про вищу освіту, над яким працювали майже 5 років. Вже через два роки зникне такий архаїзм, як спеціаліст. Або закінчуєш освіту на рівні бакалавра, або вступаєш до магістратури. Через два роки, обіцяють, запрацює електронний вступ в університети. Це також світова практика.
Отже, в Данії інформаційних спеціалістів готують за двома рівнями підготовки: бакалавр і магістр.
Трирічний курс підготовки бакалаврів в галузі інформаційної науки і культури дає студентам навики для функціонування в якості інноваційних і творчих спеціалістів в галузі інформації, операторів інформаційних ресурсів бібліотек та інших інформаційних та культурних центрів, державних і приватних. Ще однією метою є надання студентам навичок для створення центрів обміну інформацією, знаннями та досвідом у відповідності з розвитком нових медіа і пошукових систем, інформаційних  і культурних потреб. В навчальній програмі в якості відправної точки центральних інформаційних дисциплін – організація, пошук, розповсюдження і управління інформацією і знаннями. Ці компетенції розповсюджуються на всі існуючі інформаційні технології і ЗМІ. Програма дає студентам знання і розвиток здібностей для вибору і побудови інформаційної архітектури для різних аудиторій споживачів інформації. Ступінь бакалавра передбачає знання і розуміння теорії, методики і практики в галузі інформаційної науки і культури, отримання навичок аналізу і застосування теоретичних і методологічних перспектив в контексті поставлених проблем інформаційної науки і культури, вміння аналізувати систему організації, пошуку, розповсюдження і розвитку культурних, соціальних та історичних знань. А також вміння налагоджувати комунікації з партнерами і користувачами, взаємодіяти з користувачами  через використання нових інформаційних технологій та ЗМІ. Бакалавр вміє визначати свої власні потреби в навчанні та використовувати різні варіанти для навчання впродовж життя. 
Навчання здійснюється за модулями:
Знання Медіа
Форми знань
Інформаційна архітектура
Комунікації і поширення інформації
Бібліотека і суспільство
Цифрова система знань
Управління інформацією і знаннями
Культура ЗМІ
Поведінка користувача в інтерактивному інформаційному просторі.
    Відсутні в назвах розділів учбового плану звичні нам «до болю» терміни «бібліографія», «каталогізація» і т.д.
Але, до прикладу, модуль Інформаційна архітектура включає вивчення наступних питань:
Ключові поняття систем метаданих.
Основні поняття теорії каталогізації та індексації.
Ключові поняття теорії поширення інформації.
Основні концепції теорії процесу інформаційного пошуку.
Визначення різних типів інформаційних потреб та вибір відповідних джерел інформації.
Аналіз документів за структурою, форматом та представленням в інформаційних системах.
Вимоги функціональності для метаданих.
Аналіз та менеджмент різних типів інформаційних архітектур, пошукові системи та системи метаданих.
Сприяння «зустрічі» користувача та інформаційної системи.
Останнє трохи коряво переклала, але, думаю, ви зрозуміли, що мається на увазі навчання створенню легкого, простого та доступного сервісу для користувачів з різним рівнем інформаційної культури. Усім, хто хоче глибше ознайомитись із програмою підготовки бакалаврів інформаційної сфери, раджу перейти за цим посиланням. Магістрів - тут. 
   І ще, навчальна програма з підготовки фахівців інформаційної сфери включає стажування (практику) студентів у кращих бібліотеках зарубіжних країн. А також факультет має понад 20 договорів про обмін студентами з вузами США, країн Азії та Європи.  

вівторок, 1 липня 2014 р.

Як розвивати читання

      Поки ми фіксуємо сумну статистику зниження  рівня читання в Україні та намагаємося власними силами, що базуються на ентузіазмі та підтримці небайдужих людей, наближати книгу до киян, невелика країна Данія, населення якої по кількості дорівнює населенню нашої столиці, проводить національну кампанію з розвитку читання серед своїх громадян.
У 2013 році національна кампанія читання була ініційована данським міністром культури, на проведення якої впродовж наступних 4-х років виділено з держ.  бюджету  20 млн. данських крон. Центральним елементом кампанії є конкуренція між 98 муніципалітетами за право назватися кращим за рівнем читання його мешканців муніципалітетом. Участь у конкурсі взяли 46 муніципалітетів, надавши свої проекти з описом творчих ідей з популяризації читання художньої літератури. Національна кампанія має назву «Данія читає».
Нещодавно перші 12 муніципалітетів на основі їх творчої та інноваційної діяльності з розвитку читання були удостоєні незалежним журі звання «читаючого  муніципалітету».
Ці 12 проектів представляють собою безліч різних методик  і цільових груп. Група вчених з університету Орхуса визначатиме ефективність методів, що використовувались.
Один з муніципалітетів обрав цільовою групою популярну місцеву хокейну команду, частина гравців якої стануть членами читацького клубу. Саме вони формуватимуть професійну модель для  наслідування іншими гравцями. Інше місто зосередиться на медичних працівниках. До реалізації проекту будуть залучені автори, які за допомоги медичних працівників писатимуть роман, заснований на реальному досвіді останніх.
Радість читання. Ця ідея полягає в тому, щоб для кожної групи людей підібрати книги для читання, що відповідали би їх рівню сприйняття та інтересам. Для працівників фабрик, кладовища, бійні, фермерів, водіїв таксі, ветеранів, груп молодих матерів розроблені проекти з розвитку читання, до участі у яких вони будуть запрошені.
У травні 2015 журі обере переможця конкурсу та визначить  найбільш ефективні методи і передовий досвід, що будуть широко розрекламовані.
З великою кількістю цікавих проектів з розвитку читання ви можете ознайомитися, уподобавши сторінку кампанії у мережі Фейсбук. Мовний ба'рєр не є перешкодою, просто після кожного повідомлення знайдіть функцію «перекласти». Не забудьте приєднатися також до групи УКРАЇНА ЧИТАЄ культурно-інформаційний проект та поділитися власними проектами з підтримки та розвитку читання у своєму регіоні.
 А у нас? У нас - ЕНТУЗІАЗМ!
 Цими днями публічна  бібліотека №11 Подільського району за допомоги та підтримки друзів і постійних читачів бібліотеки Сергія Терещенка і Володимира Коновалова організувала на одному із пляжів Києва міні – бібліотечку (буккросинг), що налічує близько 40 книг. Пляжна бібліотечка – своєрідний пункт обміну книгами для читаючих людей. Книжки можна погортати на пляжі під парасолькою, батькам дуже зручно взяти книжку і почитати малюкові, коли він довго загрався біля води і треба на деякий час перемкнути його увагу на щось цікаве й корисне. Про популярність такої бібліотечки свідчать світлини з пляжу.

Ще раніше таку ж ініціативу проявили працівники Публічної бібліотеки імені Лесі Українки, встановивши полички для буккросингу на фасаді приміщення відділу літератури іноземними мовами.


Популярні публікації блогу