Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

четвер, 19 червня 2014 р.

Дві новини: гарна і ...

ще одна гарна!
Щойно повернулася з Читай-міста у чудовому настрої. Там презентувалася книга «Дневник Евромайдана. Книга первая. Революция глазами журналистов “Репортера”». Це унікальне видання вміщує репортажі про події і героїв мирних протестів останніх днів 2013 року. Книга прекрасно ілюстрована фотографіями кращих фоторепортерів України.  Видана у видавництві "Саммит-книга".  
Ось вона на моєму столі з автографами журналістів та видавців. Щира вдячність директору видавництва Ігорю Степуріну за щедрий дарунок для бібліотек. Подаровані книги будуть передані Українській бібліотечній асоціації для розподілу по бібліотеках.
Ігор Степурін
Знаємо, як непросто сьогодні видавництвам, тому дуже цінуємо їх допомогу і дякуємо за  доброчинність. 
Під час презентації моя колега запитала, вказуючи на п. Ігоря: "Це представник від бібліотечної асоціації? Я його бачила на  конференції?". "Майже", - відповіла я. Дійсно, він уже давно є партнером і близьким другом бібліотечної спільноти. А ще дуже світла, доброзичлива і позитивна людина.
І це не перша його доброчинність. Незабаром кожна київська бібліотека отримає від видавця у дарунок книгу Гарик  Корогодский. Как потратить миллион, которого нет.  
Пан Ігор повідомив, що презентоване сьогодні видання матиме  продовження  у другій книзі, що готується до друку, де буде висвітлено події Майдану спротиву.
Відчути і побачити події Майдану очима репортерів зможуть жителі усіх куточків планети. Видання буде представлено для продажу в колекції російського ресурсу OZON  та в американському AMAZONі. Передбачається створення інтерактивного варіанту книги.
А ще одна гарна новина - від глибоко шанованої усіма київськими бібліотекарями людини, політика,  громадського діяча, інтелектуала Миколи Володимировича Томенка. Він часто бував у нашій бібліотеці. Саме  про нього ми подали на конкурс есе "Влада - друг бібліотеки", і перемогли. Про його добрі справи для бібліотеки читайте тут. 
Ми щиро раді, що Микола Володимирович призначений  позаштатним радником Президента України. Буде займатися гуманітарними питаннями, зокрема справами столиці.
Тішить повідомлення про те, що "Народний депутат України Микола Томенко зареєстрував Постанову «Про захист прав педагогічних працівників дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування та працівників бібліотек», що передбачає рекомендувати Кабінету Міністрів України забезпечити виплату надбавки у розмірі 20% для педагогічних працівників та 50% для працівників бібліотек за особливі умови праці та з метою підвищення престижності праці педагогічних працівників України та бібліотекарів".
 Культуру і освіту він підтримував завжди. Часто бував у бібліотеках, не зі слів знає про нашу діяльність, досягнення, прагнення і проблеми. 
І те, що наш Президент обрав Миколу Володимировича радником, вселяє все більшу впевненість, що все у нас буде добре! 
Гарної вам п'ятниці, дорогі колеги!



суботу, 14 червня 2014 р.

Цеглинки доброти для спільної справи

      Мої дні останнім часом розписані майже похвилинно. І як же важко виділити бодай годинку для того, аби поділитися у цьому блозі своїми новими враженнями. Проте, коли дуже хочеться, час знаходиться. Отож, пишу про вчорашнє відвідування музею «Мистецький арсенал».
Напевне, не в одної мене добродійність асоціюється, передусім, з ХIХ століттям і уславленими прізвищами українських підприємців-благодійників Терещенків, Ханенків, Попових… За невеликим виключенням. Різні часи, різні уподобання, інші реалії сьогодення. Та й благодійність двадцять першого століття – інша.
     Як визначається добродійна діяльність в нашій країні сьогодні? Згідно з Законом України «Про добродійність і добродійні організації» розуміється добровільна безкорислива діяльність добродійних організацій, що не передбачає отримання прибутку від цієї діяльності. Добродійна організація  у вказаному Законі  - неурядова організація, головною метою діяльності якої є здійснення добродійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб.
     За джерелами фінансування благодійні фонди поділяються на асоційовані (корпоративні) фонди, найбільш поширені, що створюються і фінансуються певною комерційною структурою, державні (міждержавні) фонди (донорські організації), що створюються і фінансуються урядом однієї або декількох країн (USAID, TACIS); незалежні (приватні) фонди, що створюються і фінансуються приватною особою або групою осіб, як правило, пов’язаних родинними зв’язками (MacArthur Foundation).
     Чому благодійні фонди так поширені у світі? Передусім, держави заохочують благодійництво і меценатство, законодавство багатьох країн допускає використання частки прибутку комерційних структур на добродійні цілі замість сплати відповідних податків. Аргументи з позиції уряду досить очевидні: благодійні фонди виділяють кошти на фінансування соціальних програм і проектів, тобто частково беруть на себе виконання функцій державних органів: надання допомоги інвалідам, малозабезпеченим, робота з дітьми і молоддю, освіта громадян. А що у нас? За добрі справи – покарання? Держава суворо стежить за бізнес-структурами, щоб зайвої копійки в неоподатковувану сферу не перепало. Так що дуже й не помеценатствуєш. Хіба не абсурдним є закон, що  «віддячує» благодійників сплачуванням податку на суму благодійної допомоги.
   Але, повернімось до Мистецького арсеналу і до моїх вражень. Круто, подумалось, і по-європейськи!
     Яким чином розвивається Мистецький арсенал?
У жовтні 2010 року розпочав свою діяльність благодійний фонд «Мистецький Арсенал», програма діяльності якого спрямована на всебічне сприяння розбудові, реконструкції та розвитку національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал» як одного з наймасштабніших та найперспективніших гуманітарних проектів України, що продемонструє її належність до європейської та світової культури. Сторінка в мережі Фейсбук: https://www.facebook.com/artfund.arsenal?fref=ts
Наразі триває розбудова його музейно-виставкового комплексу. Колектив музею ініціює розбудову комплексу спільними зусиллями всієї української спільноти, небайдужих до мистецького духовного надбання українців, серед яких – діячі культури, науковці, меценати, бізнесмени, студентська та учнівська молодь, наші співвітчизники за кордоном.
Імена благодійників уже закарбовані в історичну пам'ять музею. Серед інших відомих імен славних сучасників відразу у вічі впало імя колеги. Вони є членами Клубу Друзів Мистецького Арсеналу, що заснований у березні 2011 року. Участь у Клубі дає можливість кожному  залишити слід в історії і сприяти розвитку суспільства через підтримку мистецтва та культури.
Для тих громадян, які також хочуть  зробити посильний внесок у розвиток Мистецького Арсеналу, у листопаді 2011 року розроблено Інтернет-проект під гаслом «Створимо Мистецький Арсенал разом!».
Цей проект є дійсно унікальним. Передбачає відкритий і прозорий внесок  коштів кожним бажаючим представником  українського суспільства для  підтримки одного з найперспективніших проектів України у галузі культури. Кожен, хто прагне стати учасниками створення центру української культури і залишити своє ім'я в історії Мистецького Арсеналу, - скористайтеся  ресурсом, внесіть свою ценглинку у справу побудови і увіковічніть своє ім’я.
Ще один цікавий проект Мистецького арсеналу – впровадженняз 2013 року унікальної преміальної платіжної картки MasterCard World Art – спільного проекту Благодійного фонду «Мистецький Арсенал» та Delta Premier 
Особливість цієї платіжної картки в поєднанні функцій платіжної карти, Клубної карти Клубу Друзів Мистецького Арсеналу (яка є, фактично, «вхідним білетом» до  Мистецького Арсеналу), та  унікального механізму здійснення благодійності у культурі. Картка дає можливість за допомогою лише одного внеску та щоденних витрат її власника протягом року підтримувати найперспективніший музей країни – Мистецький Арсенал. Адже банк за власний рахунок (а не за рахунок власника) перераховує 0,5% від суми кожної платіжної операції за карткою в торговельних мережах та мережі Інтернет (в Україні та за кордоном) на розбудову Мистецького Арсеналу.


суботу, 7 червня 2014 р.

Тенденції в дизайні

Чим бібліотека приваблива передусім? Напевне, переважна кількість бібліотекарів відповість, що гарно укомплектованим фондом. Дійсно, болюче для нас питання, з огляду на ситуацію з поповненням фонду, що спостерігається останні 5-6 років. І справа не в кількості надходжень, а у їх відповідності запитам користувачів.
Тенденції сьогодення свідчать ще й про те, що сучасна бібліотека приваблива  територією, "вільною від книг". Погляньте, як виглядають осучаснені бібліотеки Москви. "Теперь библиотека — это не фикусы с пыльными книгами, а открытые современные пространства. Доступ теперь свободный, в библиотеке можно работать: есть бесплатный быстрый интернет и много места".
Простір традиційних бібліотек - це передусім площа для розміщення, зберігання фонду, тобто, простір читання. Простір сучасної бібліотеки -  фокус-зони, більша частина яких пов'язана з новими ІТ. Адже багато відвідувачів приходять у бібліотеку не для читання книг, але для доступу до інформації через мобільні телефони, планшетні ноутбуки і т.п.

Одне з найважливіших завдань бібліотек - розвиток читання - ніколи не втратить своєї актуальності. Прекрасно, коли люди ідуть в бібліотеку читати.
Raheen бібліотека Австралійського католицького університету (ACU) була ініційована у відповідь на різке зростання числа студентів у Мельбурні. Баченням цього проекту було створення простору, що приваблював би молодь, бібліотеку, що не тільки сприяла б навчанню, але й натхненню і була приємною для перебування. До двоповерхової будівлі бібліотеки добудовано третій рівень. Цей додатковий простір, в поєднанні з реконфігурацією існуючих просторів, надав широкий спектр неформальних навчальних приміщень. В основу естетики приміщень покладено головний символ бібліотеки - паперові книги. Світла деревина, пом'ятий папір, шиття, форзац конструкції, оригамі, інше підкреслюють тему паперу.
У кого з'явиться щаслива можливість обновити чи й побудувати нову бібліотеку, зверніть увагу на цю ідею.

понеділок, 2 червня 2014 р.

Вікіпедія - не смітник

     Бібліотекарі вважають свою діяльність найважливішою у світі. Без сумніву. Бібліотекарі навчилися ще й заявляти про себе. До прикладу, натрапила на таку заявку у Вікіпедії. Та щось не зацінили. (безсумнівно незначимий предмет: не значима не стаття).
     Головним для публікації у Вікіпедії є вимога подання об'єктивних доказів значущості: докладне висвітлення в авторитетних джерелах, визнання в професійному середовищі, інше. А ще стаття має містити посилання на авторитетні вторинні джерела.
     У Вікіпедії не слід розміщувати статті, що є новинними репортажами. Для цього існує ресурс Вікіновини.
     Про те, що статтю про вашу бібліотеку слід занести до Вікіпедії, ми уже говорили.
Проте, слід знати, що н
аявність статті в Wikipedia з посиланням на веб-сайт бібліотеки не поліпшить ранжування сайту бібліотеки, бо Wikipedia використовує rel=nofollow у всіх зовнішніх посиланнях. Варто також пам'ятати, що будь-яка людина має можливість відредагувати статті в Wikipedia, добавити, до прикладу, неправдиву інформацію. Тому варто періодично переглядати статтю вашої бібліотеки. Варто пам'ятати, що будь-які негативні моменти, що трапляються в процесі роботи вашої бібліотеки, також можуть потрапити в Wikipedia. І якщо ця інформація знайде підтвердження з інших джерел, то у вас практично не буде можливості її видалити. Кращі посилання Wikipedia - посилання зі статей на сайт бібліотеки. Це реально може збільшити відвідуваність сайту. Часто буває так, що потік відвідувачів з Wikipedia значно перевищує кількість відвідувачів з пошукових сайтів.


Популярні публікації блогу