Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

вівторок, 30 липня 2013 р.

Допишіть нам, будь-ласка, шанована Лесю...

Сьогодні був неймовірний день, переповнений добротою сердець, щирістю, любов'ю, що лилася поглядами, поезією, піснею. Сердець людей, слабких тілом, але сильних духом. Слова, що родяться в глибинах їх душ справжні, вистраждані, пропущені через болісні роздуми, почуття, переживання.
 Вони несли до могили Лесі Українки на Байковому кладовищі багатометровий український рушник, вишитий їх руками. Вони глибоко шанують Лесю, у її творах черпають натхнення, її мужність і любов до життя беруть за взірець. 
На пам'ятнику Лесі сьогодні вони залишили ось таке прохання з підписом "Український народ".
 Вони - представники Всеукраїнської громадської організації "Народна академія творчості інвалідів". Публічна бібліотека імені Лесі Українки також приєдналася до акції зі вшанування пам'яті поетеси, ім'я якої вона носить уже 69 років.
Акція відбулася за підтримки управління у справах жінок, інвалідів, ветеранів війни та праці Київської міської державної адміністрації і розпочалася із відвідування Музею Лесі Українки. А далі дорогою, що була останньою для Лесі - до її могили на Байковому кладовищі, далі - в Свято-Вознесенський храм (Деміївську церкву), де 7 серпня 1907 року Леся Українка вінчалася з Климентом Квіткою.

Прошлое Демиевки уходит,
Новые возводятся дома...
Подчиняя годы новой моде,
Грустно стонет памяти струна.
Скромный. Невысокий. Неприметный.
Добротой ласкающий людей,
Он каким-то чудом безответным
Сохранился в блуде наших дней.
И вбирает каждую крупинку
тех времен, не пряча ничего...
Тут венчали Лесю Украинку,
и крестили внука моего.

Ці поетичні рядки прикрашають пам'ятний стенд біля входу на територію Храму. І належать вони Кіреєву Георгію Олександровичу, поету, учаснику Великої Вітчизняної війни, інваліду 1 групи, який сьогодні також був серед тих, хто вшановував пам'ять cлаветної поетеси.
Скільки віршів-присвят Лесі Українці ми почули сьогодні! Всі вони написані членами  "Народної академії творчості інвалідів" і незабаром вийдуть у світ збіркою.
Мали з колегою приємну нагоду поспілкуватися з привітною і мудрою Лілією Завойською, чудовою поетесою, з її вуст почути прекрасні, глибокі філософські поезії. Свою збірочку Лілія передала в дарунок бібліотеці. Отримали в дарунок збірки поезій і від інших талановитих учасників акції. Всі вони будуть представлені до уваги користувачів абонементу бібліотеки.
Подорож місцями Києва, що пам'ятають Лесю
Ці роботи також створені руками людей з фізичними обмеженнями. І погляньте, скільки тут любові до України. Вони, як ніхто інший, хочуть служити суспільству. Вони з головою у професійній діяльності, в громадській роботі.  Нам усім варто вчитися у них цінувати і любити життя так, як уміють це вони.
Детальніше про цю акцію слухайте 31 липня о 20.00 на першому каналі радіо.


  

пʼятниця, 26 липня 2013 р.

Не у сні, а наяву...

Попереду вихідні, час для подорожей. Пропоную відвідати данський Хйоррінг, де я побувала у 2010 році, а саме - найкращу публічну бібліотеку Данії. Таку можливість дає нам Google Maps. Пройдіться бібліотекою площею 3000 м.кв., (а ще на 2000 кв.м.-  внутрішні приміщення) відвідайте усі зони, помилуйтеся сучасним інтер'єром і різноманітністю матеріалів. І побажайте Києву таку публічну бібліотеку.
Публічна бібліотека Хйоррінга.

Якщо вам цікаві публікації блогу - приєднуйтеся до постійних його читачів праворуч у сайд-барі цього блогу. 

понеділок, 22 липня 2013 р.

Динамічність, доступність, ефективність


    Мерія Стокгольму планує реконструювати ряд приміських бібліотек. В плані – не лише покращання архітектурних особливостей приміщень бібліотек. Головна мета реконструкцій – розвиток напрямів бібліотечної діяльності, яким сприятиме оновлена фізична структура бібліотек.
     Загалом буде відремонтовано дев’ять бібліотек, що змінять не лише свій зовнішній вигляд, але й введуть нові внутрішні методи роботи.   
Техніко-економічні дослідження були проведені з врахуванням демографічних тенденцій та інших змін в інфраструктурі передмість.
      При визначенні напрямів  діяльності були враховані бажання та небажання відвідувачів і методи залучення до бібліотеки певних груп відвідувачів одночасно з дотриманням існуючих завдань бібліотечної політики на місцях.
   Публічна бібліотека має бути динамічною, доступною та ефективною. Це місце для повсякденного навчання, читання та роздумів.
    Основне завдання, що було поставлене координаторами проекту перед персоналом бібліотек - думати не  про колір стін та меблів, а про те, для чого будуть використовуватися приміщення бібліотек, які медіа-засоби потрібні. І чим детальніший буде план, тим успішніші будуть розробки архітекторів для кожної конкретної цілі.
   Техніко-економічні дослідження показали також, що відвідувачі бібліотек потребують сьогодні додаткового простору для читання та навчання, виставкових площ і спеціально відведеного простору для відвідування бібліотек батьками з дітьми. Все больше площі потребують відвідувачі для усамітнення та спокійного читання, дослідження, споглядання.
     Персоналу публічної бібліотеки Tensta, передмістя Стокгольма, що є поліетнічним містечком з  різноманіттям культур, доручено в план діяльності  включити своє бачення представлення фонду різними мовами.  І якщо досі при вході в бібліотеку Tensta  відвідувачів зустрічали книги виключно шведською мовою, то планується розміщення матеріалів різними мовами, і не за розділами, а в перемішку.
Бібліотеки прогресивні
     Бібліотеки в цифровому світі мають великі можливості. Планується у декількох бібліотеках збільшити колекції електронних інформаційних ресурсів і зменшити обсяг фізичних носіїв, що сприяло би раціоналізації простору для реалізації бібліотечних програм. Але забезпечення бібліотек e-media ускладнено і з фінансової причини, і з обережності видавців.
Більше жінок, чи чоловіків
      У 2012 році в мережі публічних бібліотек Стокгольму працювало 417 бібліотечних фахівців. З них 98 - чоловіки. Кожен 4-5-ий! (в цьому відмінність від публічних бібліотек Києва).
     Щодо складу користувачів за статтю, то до прикладу, при дослідженнях, що проводяться швеськими бібліотеками, у складі респондентів переважають чоловіки. Аудиторія користувачів бібліотек складається переважно з людей літнього віку, студентів та сімей з дітьми. Чоловіки частіше за жінок звертаються у бібліотеки з метою почитати газети та журнали, скористатися комп'ютерами. (в цьому схожість шведських і українських бібліотек)

четвер, 18 липня 2013 р.

Є квас, та не для нас?

А ви помітили новий значок,
що з'явився в Ютубе. Цей сервіс розпізнає мову відео, перекладає іншими мовами та створює субтитри до нього. Спочатку зраділа, бо часто трапляються цікаві відеоролики бібліотек різних країн, а про що в них йде мова - можна лише здогадуватись. Досвід користування цим сервісом мене розчарував. Чому?  Сервіс розпізнає  багато мов, але не українську. Спробувала субтитрувати мій останній відеоролик, - і відразу ж стало шкода того глядача, який намагатиметься також це робити.
  Отже, спочатку активізуємо кнопку "Підписи". Клікнувши по ній - вийде вікно, що автоматично визначає мову.
Як бачите, мову визначено автоматично і невірно, бо ролик україномовний.
За умови правильного визначення мови  вибираємо функцію "перекласти підписи". 
Вибираємо мову перекладу  та активізуємо знак, обведений червоним.


З'являється список титрів, відповідно хронометража відео

Ознайомтесь із титрами, що визначені Ютубе для нашого мирного рекламного ролика. Ні, нам таке не треба

субота, 13 липня 2013 р.

...Чи будуть існувати бібліотеки? Безперечно!... О. Афонін

Олександр Афонін - один із представників духовної  еліти України - про роль бібліотек в розвитку інтелектуального потенціалу нашої держави.  Відеоінтерв'ю записано бібліотекою №15 Голосіївського району.

середа, 10 липня 2013 р.

Пригадати дитинство...

З художніми роботами корінного солом'янчанина Миколи Сліпченка ви можете ознайомитись у бібліотеках Солом'янки. На жаль, його немає серед нас, але по собі він залишив у спадок відтворену на картинах автентичну Солом'янку 1950-1980 рр. Ці його роботи експонуються у бібліотеці імені М.Бажана
Наразі у бібліотеці ім. М. Реріха експонується його виставка "Пригадати дитинство". Чим вона цікава? Пригадую своє "обділене" телевізією та Інтернетом дитинство, коли  книжки з невеликої місцевої бібліотечки були найбільшою радістю і єдиною можливістю для відкриття незвіданого. Мала і вдома декілька подарованих дитячих книжечок саме з такими ілюстраціями. Скільки разів вони горталися, скільки разів перечитувалися повчальні оповідки про гостини лисиці та журавля, розглядалися малюнки і щоразу  дитячою уявою домальовувалися нові сюжети? Ностальгія...

Ще одна ідея від бібліотек Солом'янки. Як побороти сірість наших бібліотечних приміщень? Особливо зон для дітей. Дітей приваблює яскраве. На сучасні, яскраві  меблі для дітей коштів ми не маємо. Працівники бібліотеки імені М.Реріха розфарбували яскравою фарбою стелажі та власноруч виготовили в тон пуфи-кубики.  Придивіться. Ніби ж не складно.
Дітям подобається!

понеділок, 8 липня 2013 р.

Грошей мало — не біда, як є друзів череда!

Як уже повідомляла, наразі знайомлюся із інформаціями про діяльність публічних бібліотек  Києва.
 В умовах повної відсутності фінансування на проведення заходів, соціокультурна та просвітницька діяльність бібліотек тримається на дружніх партнерських зв'язках із письменниками, митцями, священниками, правознавцями, іншими відомими людьми. ЦБС Подільського району уклала список осіб, які допомагали бібліотекам  "засівати розумне, добре, вічне". Витяг із інформації про роботу у першому півріччі: 
Гостями наших бібліотек були:
Письменники: 
Петро Осадчук, Людмила Таран ( ЦРБ ім.І.Франка),
Станіслав Шевченко ( ЦРБ ім.І.Франка, ім.А.Головка );
Оксана Кротюк, Олександо Есаулов, Зірка Мензатюк, Наталка Поклад (  ім.О.Копиленка);
Галина Каланчук ( № 123);
письменник-"афганець" Володимир Красюк ( Дружби народів,    № 123);
Ганна Чіпко (№ 11);
Ніна Вернигора (Дружби народів); 
музейні працівники: 
заступник директора музею історії Києва Людмила Мороз (ім.О.Грибоєдова);
ст. науковий співробітник науково-дослідного відділу музейних проектів та програм Національного Києво-Печерськгого історико-культурного заповідник, поет Анатолій Горовий ( ім.С.Айні); 
редактори журналів: 
"Яблунька" Тетяна Лазебник ( ім.О.Грибоєдова);
"Малятко" Зінаїда Лещенко  (ім.К.Чуковського); 
художники: 
Валерій та Аполлінарія Франчуки, Ігор Кривонос, Андрій Бабюк та Людмила Ричкалова (ім.С.Айні);
Василь Босенко (Дружби народів);
Лідія Ільченко (ім.О.Грибоєдова);
народна майстриня Наталія Северенчук (Дружби народів); 
артисти: 
самодіяльного народного хору "Ветерани Подолу" (ЦРБ ім.І.Франка);
засл. артистка України, композитор  Леся  Горова (ім.К.Чуковського);
лауреат премії ім.Д.Луценка, композитор, співачка Тетяна Оленєва (ЦРБ ім.І.Франка);
соліст вокальної групи будинку офіцерів Віктор Петренко (ЦРБ ім.І.Франка);
бард Віктор Бурдейний та піаністка Ольга Осадча ( № 11);
аматори  гуртка "Паросток" романо-германської гімназії (№ 123);
активісти громадських організацій: 
"За збереження народу України" - Валентина Луцюк (ЦРБ ім.І.Франка, Дружби народів, ім. Ю.Збанацького, № 123);
"Культура і суспільство" - Тетяна Коломієць(ЦРБ ім.І.Франка);
Всеукраїнського об’єднання захисту тварин "Обійми" Анастасія Мальгінова (ім.Валі Котика); 
учасники бойових дій в Афганістані:
полковник Володимир Красюк та  капітан Юрій Засипкін ( ім.Валі Котика, Дружби народів та № 123);
психологи:
соціальної служби у справах сім’ї, дітей та молоді Подільської РДА  Віра Дрізо та Галина Стахова ( ім.С.Айні, ім.О.Копиленка);

тренер- психолог компанії  «IQ холдінг» Наталія Бень ( бібліотека № 11);

лікарі: 
Євгеній Будченко та Олена Слипачук (№ 11);
Інна Лобанова (ім. А.Головка);
Галина Федорук (ім. В.Некрасова); 
священнослужителі: 
Іллінської церкви отець Василій ( ім.Валі Котика;
протоієрей  отець Олександр із храму Успіння Присвятої Богородиці (Пирогощі) (ім. К.Чуковського);
працівники Подільського центру зайнятості  ( бібліотека № 11);


викладач школи народних ремесел при Національному еколого- натуралістичному центрі) Шаміль Абдуллаєв ( ім.О. Грибоєдова); 
юристи: 
Віктор Бондар ( № 11);
Вікторія Дитинчук (ім.С.Айні);

менеджер фірми "Брайт" Вікторія Білоус (ім.Джамбула); 
декан інституту ринкових відносин Маргарита Блощицька (№ 11); 
майстер спорту з плавання  Олена Тимченко (ім.В.Некрасова).
І скажіть мені, де ще, як не у місцевій бібліотеці пересічний мешканець Подолу може у невимушеній, дружній атмосфері поспілкуватися із цікавими людьми - майстрами своєї справи?


неділя, 7 липня 2013 р.

Київські бібліотеки на захист довкілля


Просвіта населення з проблем екології завжди була важливим напрямом діяльності бібліотек. 2013 рік проголошено Роком фізичного здоров'я та екології України (послання Президента України Віктора Януковича до українського народу), тому робота активізувалася. На прикладі бібліотек лише одного із районів столиці хочу продемонструвати, які форми і методи цієї діяльності використовують бібліотеки. Приводжу витяг із наданої інформації про роботу бібліотек Голосіївського району у першому півріччі цього року.

"Бібліотеками проводиться значна робота по пропаганді здорового способу життя та підвищенню уваги до екологічних проблем суспільства. З цією метою були створені численні книжкові виставки та тематичні полиці, проводились бесіди, бібліотечні уроки, інформаційні екскурси. Так, у бібліотеці ім.В.А.Симоненка відбулася бесіда з співробітником Музею книги та друкарства Шульгою Т.М. «Українська книга на захисті природи». 
Співробітники ЦРБ ім.М.О.Некрасова підготували і провели медіа-презентацію для студентів Київського транспортного економічного коледжу «Екологічні проблеми України». Основним девізом цієї презентації було: «Збережемо довкілля! Збережемо природу! Збережемо своє життя!!!». 
«Столітній дуб на пагорбі стоїть…», - таку назву мав цикл екологічних читань, що проводилися у дитячому відділі бібліотеки ім. М.Т. Рильського для учнів молодших класів гімназії № 59. Дітям читали й розповідали міфи і легенди про дерева; зокрема ті, що ростуть на подвір’ї гімназії, біля бібліотеки, що прикрашають Київ; про найстаріші дерева в Україні. Разом згадували вірші та співали пісні про дерева. 
У бібліотеці ім. М.В. Гоголя відбулася поетично-екологічна година «Я землі цієї паросток зелений, я землі цієї крапля дощова», присвячена Міжнародному дню Землі. До участі в ній були запрошені слухачі Університету третього віку. В цій же бібліотеці для широкого кола відвідувачів проведено День інформації «… Жити в злагоді – взаємній, самобутній…», під час якого йшла мова про взаємовідносини людини з довкіллям, подальші перспективи екологічного стану навколишнього середовища. 
Велике театралізоване свято «Голос рідної природи розуміти серцем вчись» організувала бібліотека № 152 для дітей, які відпочивали у міжшкільному літньому таборі «Ромашка». Під час заходу дітей закликали бережливо ставитися до живої природи, вчили бачити її красу в поезії та музиці, зокрема, у творах Т.Шевченка, А.Малишка, М.Рильського, М.Луківа, П.Чайковського. На виставці-рекомендації «Змінимо землю на краще» дітям рекомендували до читання книжки. Закінчилося свято веселою вікториною «Зелений світ навколо нас». 
У бібліотеці ім. М.М. Коцюбинського з нагоди Дня довкілля та Всесвітнього дня Матері-землі відбувся марафон на захист природи «Ми всі частинки одного живого світу». Протягом 3-х днів бібліотеку відвідали учні 3-х та 4-х класів школи № 186 та гімназії № 179. З ними проводилися різноманітні заходи екологічної тематики: голосні читання творів Т.Г.Шевченка (про природу), В.Близнеця, В.Довжика, В.Берестова, О.Благіної, О.Дріза, С.Михалкова; мультимедійні подорожі «Моя Земля» та «Тварини нашої планети» із циклу «Школа вовка Панаса», екологічні вікторини «Правила екологічного споживання» та «Стань природі другом». 
 У звітному півріччі бібліотеки розпочали активну творчу співпрацю з Всеукраїнською дитячою спілкою «Екологічна варта» та лабораторією екологічного виховання інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України («Зелена бібліотека»).
 «Екологічні читання» за участю координаторів спілки «Екологічна варта» відбулися в бібліотеках № 142 та ім. В.А. Симоненка. В бібліотеці ім. В.А. Симоненка вони були приурочені до Всесвітнього дня води. Тема розкривалася через проведення вікторин, перегляду мультфільмів та дитячих ілюстрованих журналів. Перший показовий спільний захід «Екологічний калейдоскоп» з працівниками лабораторії екологічного виховання відбувся в бібліотеці ім. Наталі Забіли. На нього були запрошені учні молодших класів школи №85 – користувачі бібліотеки та бібліотекарі інших бібліотек системи. Окрім цікавих розповідей та порад про те, як берегти довкілля, присутні переглянули цікаві повчальні мультфільми, взяли участь у міні-виставі театральної студії «Чарівне дзеркало». Спеціалісти лабораторії були запрошені для проведення в бібліотеці ім. Марко Вовчок екологічної години з учнями школи № 122 «Планета людей у небезпеці». Подальша співпраця між громадською організацією «Інформаційно-аналітичний центр «Зелена бібліотека» та ЦБС Голосіївського району зазначена у спільному меморандумі про взаєморозуміння та партнерство. Розгорнуту виставку-роздум «Дім, де ми живемо» підготували співробітники ЦРБ ім. М.О. Некрасова. Виставка включає рубрики «Заповітні куточки Києва», «Дари природи в нашім домі», «Що ми виносимо з хати». 
Бібліотека «Деміївська» представила тематичні полиці: «Екологічна стежка «Голосіївський ліс» та «Вікові дуби Голосієва». У бібліотеці ім. М.П. Стельмаха були проведені виставки-роздуми: «Хто пожаліє людину, як не земля? Хто пожаліє землю, як не людина?» - (література з екології землі); «Пам’ятаймо, люди, назавжди – неможливо жити без води» - (література присвячена екології води). 
Нові видання з питань екології запропоновані на книжкових виставках «Знай, люби, бережи» та «Разом з книгою у світ живої природи» у бібліотеці ім. Наталі Забіли. 
Бібліотека № 142 запропонувала своїм відвідувачам виставку-фотофакт «Нехай людина добро приносить, бо світ навколо любові просить», - зворушливі фото про тварин та піклування про природу. 
Екологічний стан довкілля активно впливає на стан здоров’я людини. Внаслідок його забруднення і вживання забруднених продуктів харчування та води поширюються різні хвороби і скорочується тривалість життя людей. Тому ці дві теми бібліотекарі часто висвітлюють у поєднанні. Наприклад, у бібліотеці ім. М.В.Гоголя в плані постійнодіючого лекторію «Авіцена» відбулося заняття «Навколишнє середовище і здоров’я людини».
 У бібліотеці № 15 відбулася пізнавальна бесіда про мікрорайон Корчувате: «Збережем нащадкам квітучий, рідний край» та «Фізкультура і спорт хай увійдуть у життя, тоді буде прекрасним у нас майбуття». 
Бібліотека ім. М.М. Коцюбинського під час дня інформації «Відшукай у всьому початок, і ти багато чого зрозумієш» представила увазі відвідувачів старшого відділу розгорнуту книжково-ілюстративну виставку «Мистецтво бути здоровим», інформ-цікавинки «Чим дихаємо, що п’ємо?» та «Допоможи собі сам». 
В ЦРБ ім. М.О.Некрасова день інформації «Мистецтво берегти здоров’я» проводився для широкого кола відвідувачів. До його проведення був запрошений народний цілитель «Федір Ліхацький, який поділився своїм порадами та рецептами щодо здорового способу життя».


вівторок, 2 липня 2013 р.

Бібліотека перетворюється на архів? Зробіть це її достоїнством.

     Декілька місяців тому до нас завітав перший телеканал, аби вияснити, чи зберігаємо ми твори Й.Сталіна, класиків марксизму-ленінізму, матеріали з'їздів КПРС, романи радянських часів, де йдеться про кохання тракториста і доярки. І чи запитуються, хоч інколи, такі твори. Близько 2-х годин водили ми телевізійників книгосховищем (а воно є центральним для усіх публічних бібліотек столиці), пояснюючи, за яким принципом діємо і навіщо зберігаємо. В результаті декілька моїх реплік включено в програму "Советский литпривет" каналу "Книга.UA".
     Більша частина книгосховища зберігає справжні скарби. Незаслужено забуті. Яким чином їх варто популяризувати, піднімати із забуття. В Huddinge, шведському містечку неподалік Стокгольму бібліотекарі придумали, як це зробити. Книгосховище вони перетворили в ретробібліотеку. Тобто книги, що досі усі були розставлені за алфавітом, розставили за періодами часу їх   видання - по десятиріччях: 40-х років, 50-х, 60-х, 70-х. Було переглянуто багато книг, і з них відібрані ті, що найбільш характерні для певного проміжку часу. У кожному періоді виділені полиці з детективами того часу, літературою для дітей, фантастикою та художньою прозою. Аби добавити в кожне десятиріччя ще й ретро-відчуття, дух того часу, - запросили професійного сценографа. Декорувати експозиції допомогли відібрані на "блошиних" ринках та секонд-хенді ретро-речі. 
Шведські бібліотекарі задоволені цим проектом, адже все, шо потрібно для його реалізації, це простір, персонал та дешеві ретро-речі - простий та недорогий спосіб для створення атмосфери минулих десятиліть. У ретро-бібліотеці проводяться різні заходи, аби привабити до неї інтерес відвідувачів. Так, до прикладу, щоп'ятниці, відвідувачі бібліотеки можуть слухати ретрозаписи радіо (подібно нашому "театру перед мікрофоном"), що розміщені на веб-сторінці шведського радіо. Долучаються автори та літературні критики, що знаються на літературному процесі певного періоду. Читаються лекції, проводяться зустрічі "за круглим столом". Ретро бібліотека працює з  23 жовтня 2012 року. Всього за вісім місяців документовидача зросла в 1,5 разів. Ретро бібліотека сприяла відродженню інтересу до колекції старих книжок. Звідси Дуже цікавий і актуальний досвід для нас, чи не правда? Якщо керівник вашої установи не заперечуватиме, можете спробувати. Якщо заперечуватиме, можна книги систематизувати за емоційним сприйняттям, як от у бібліотеках для дітей Солом'янського району (ніби у бібліотеці ім. О. Пироговського, якщо не помиляюсь. Якщо ж помиляюсь, то колеги поправлять, а то з коментарями до дописів цього блогу щось не дуже поспішають). Таки помилилась: це бібліотека ім. В.Чапаєва.   Причому,  систематизацію бібліотека  довірила  власне самим читачикам.






понеділок, 1 липня 2013 р.

Від іграшки до книги - один крок. Ідеї від бібліотек Солом'янки


У бібліотеках Солом'янського району у зонах для дітей поруч із яскравими книгами - скриньки із іграшками. І не лише тому, що тут впроваджена нова послуга "Бібліоняня". А ще й тому, що діти розвиваються через гру і завжди мріють про нові іграшки. Отримати щоразу нову іграшку взамін повернутої пропонує організований у бібліотеках рух "toy(іграшка) - кросинг".  Це спонукає дітей частіше приходити до бібліотеки.
У публікації Нам і не снилось або Ігротека по-данськи, я вже писала про величезний асортимент різних розвиваючих ігор, що пропонують на вибір своїм користувачам бібліотеки Данії. Нашим бібліотекам це дійсно і не снилось, але в наших умовах "той- кросинг" є гарною ідеєю.
У бібліотеці імені М. Бажана справляє враження велике сімейство ведмежат. Різного кольору та розміру.  З інформаційним супроводом. Цю бібліотеку  по праву називають бібліотекою-галереєю, бібліотекою-салоном. Завітайте, переконаєтесь.




Популярні публікації блогу