Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

вівторок, 28 травня 2013 р.

Покетбуки? Уже в бібліотеці!

Публічна бібліотека імені Лесі Українки пропонує відвідувачам скористатися покетбуками - електронними пристроями для читання. Правила користування  електронними читанками уже розроблені і поволі, щоразу сміливіше, користувачі беруть до рук  цей гаджет. У декілька рідерів бібліотека завантажила оцифровані раритетні книги із фондів бібліотеки та музичні твори. Відділом мистецтв завантажено 3000 унікальних п'єс, які ви не знайдете більше ніде. Хіба є краща можливість для репетиції ролей, як з рідером?
Є користувачі, яким цікавий новий формат читання, а є й такі, що відверто ігнорують нову послугу, надаючи перевагу традиційній, паперовій книзі.
Рекомендую переглянути відео, що зрозуміло і дохідливо демонструє  функціональні можливості пристрою.
Бібліотека ж, з свого боку, створила рекламний відеоролик, призначений для молоді. Вдалося, чи ні, покаже статистика You Tube. Дуже старалися. Пристрій для читання у нас не просто рекламований, але й "оспіваний". Чого не зробиш заради приваблення користувачів!

неділю, 26 травня 2013 р.

Тотальна блогозація

   Якщо ви зайдете на сайт ЦБС Голосіївського району, то, передусім, звернете увагу на рухливу стрічку-посилання, що повідомляє про бібліотечні події та анонси. І приведе це посилання на блог блогів усіх 14-ти бібліотек району.
Блог має, відповідно, дві основні сторінки, де публікуються анонси подій, що відбуватимуться в бібліотеках, та, власне, репортажі про події, що вже відбулися.
     Навіщо це, запитаєте ви. Адже відповідний розділ можна створити і у рамках сайту ЦБС.
Погодьтеся, непросто в умовах ЦБС вчасно інформувати віртуальних користувачів про події. Заходів проводиться дуже багато. Якась із бібліотек більш оперативно подає адміністратору сайту матеріал,  а якась і запізнюється з різних об'єктивних і суб'єктивних причин.
     А цей інформаційний майданчик дає можливість кожній бібліотеці долучитися до створення спільного інформаційного проекту (без посередника в особі системного адміністратора) та стимулює оперативність у висвітленні власної діяльності і конкуренцію. Кожна бібліотека прагне мати якомога привабливіший віртуальний образ. А це стимулюватиме бібліотекарів до освоєння нових Інтернет-технологій та сервісів.
     Зверніть увагу і на блог "Громадські обговорення", де відвідувачі можуть залишити свої побажання та висловити  думку щодо шляхів розвитку публічної бібліотеки.

четвер, 23 травня 2013 р.

І досвід, син помилок важких...

    29 квітня Публічна бібліотека імені Лесі Українки отримала запрошення від колег Кам'янець-Подільської міської центральної бібліотеки взяти участь в Інтернет-конференції "7чудес України", що планували провести 22 травня в режимі скайп-спілкування. До участі у конференції також були запрошені  центральна міська бібліотека Умані (Національний дендрологічний парк "Софіївка"), центральна бібліотека ім. Л. Толстого м. Севастополь (Заповідник "Херсонес Таврійський"), Хотинська ЦБС (Державний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця"), Запоріжська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.М. Горького (Національний заповідник-острів "Хортиця"). Бібліотека імені Лесі Українки м. Києва мала, на прохання ініціаторів заходу, "забезпечити виступ компетентних спеціалістів по об’єктах вашого краю: Києво-Печерська лавра та Софіївський собор, які входять до семи перлин України згідно результатів Інтернет-голосування (2007р.)".
     Запрошення спантеличило. По-перше,  попереду -  довготривалі святкові дні і власні заплановані акції (у травні їх завжди багато); по-друге, забезпечити виступи наукових співробітників можливо було за умови надсилання офіційного листа-запиту в заповідники та отримання позитивної відповіді (представники Національного заповідника «Софія Київська» відмовились від участі, бо готувалися до важливої конференції); по-третє, незрозумілим був для нас і формат проведення конференції, адже формат скайп-спілкування дозволяє підключення лише 3-х учасників. На уточнення отримали відповідь, що "захід відбуватиметься у формі вебінару. Виступи бачитимуть в усіх долучених до участі містах. Регламент виступів – до 10 хв. на об’єкт. Ваш виступ 2-й – Києво-Печерська лавра і Софіївський собор". 
Не визначеною була і мета конференції та цільова аудиторія. До того ж за 10 хвилин складно презентувати Києво-Печерський заповідник як духовний, соціальний, культурний та просвітницький центр.
Досвід участі у вебінарі ми маємо, колег потрібно підтримати, отже, почали готуватися. 
16 травня ми отримуємо повідомлення про те, що  скайп приймає 3 учасники, тож пропонується завантажити  програмку ooVoo, що дозволяє підключити 6 учасників. Отже, захід має відбутися не у форматі вебінару? Ми почали освоювати новий для нас сервіс, умовою успішного користування яким має бути дуже гарне Інтернет-з'єднання, а воно останніми днями періодично давало збій. 
Тестування сервісу відбулося 20 травня і було задовільним. Але досвід участі в Інтернет-конференції, на яку бібліотека запросила наукових співробітників Києво-Печерського історико-культурного заповідника, нас не потішив:
1. Слабкий Інтернет- зв'язок на момент заходу відбився на рівні чутності виступів наших учасників.
2. Шум, періодичне перемовляння між собою учасників з інших міст ще більше приглушували  виступи представників заповідників. Погодьтеся, непросто напружувати голосові зв'язки на всю потужність і спостерігати, що до тебе не намагаються дослухатись.
3.Спостерігався також періодичний фон, потріскування, відлунювання виступів, що також заважало їх сприйняттю. 
4. Презентація презентацій (екран в екрані), спотворення (перекос) зображень, їх вкрай слабка видимість також не на користь якості виступів. 
До того ж, неочікуваний обрив нашого Інтернет-з'єднання під час виступу учасників від Севастополя, яке, попри всі наші намагання, відновити не вдалося, передчасно завершило нашу участь у цьому заході. 

Що є позитивом? Хочу сказати одним реченням: "Респект ініціаторам. Ви відчайдухи". За три тижні зорганізувати 6 міст, а, фактично за  два (враховуючи святкові дні), долучити усіх до освоєння та використання нового (для нас) сервісу. Не кожен зважиться. 
І, дякуємо за досвід! Адже будь-який досвід - це завжди корисно!


пʼятницю, 17 травня 2013 р.

Пам'ятка користувачам Wi-Fi

Безпроводова безплатна мережа у бібліотеці приваблює користувачів зі своїми власними гаджетами. Здавалося  б, Wi-Fi послуга - що може бути простіше. Однак, при підключенні до публічного Інтернету і бібліотекарі, і користувачі мають пам’ятати про основні правила безпеки. Бібліотекарі - щоб уникнути звинувачень на адресу бібліотеки, користувачі - щоб убезпечити свою особисту інформацію від тих, для кого вона не призначена, і зберегти свої гроші.
Як бібліотеці захиститись від можливих звинувачень користувачів, у яких стягли  їх власну інформацію? Прописати  в Правилах користування мережею Wi-Fі, що бібліотека не несе відповідальності за безпеку мережі та забезпечити користувачів пам'ятками з порадами:

 1. Використовуючи мережу Wi-Fi в публічних місцях, потрібно відключити доступ до своїх даних, інакше пристрій та інформація на ньому може стати легкою здобиччю для зловмисників.На комп'ютері під управлінням Windows, у налаштування загального доступу (Панель управління -> Мережа та інтернет) слід вимкнути спільний доступ до файлів, а також заборонити знаходження комп'ютера іншими користувачами мережі.

2. Використовуйте VPN-тунель
 Virtual private network - приватна віртуальна мережа, що  перенаправляє трафік через так звану безпечну мережу (зашифрований тунель між пристроєм та точкою доступа в інтернет). Зробити це можна як безплатно, так і з використанням платних, ще більш надійних, сервісів. Останні, наприклад, дозволяють вибирати, через які країни проходитиме трафік даних, і вони не обмежують обсяг і швидкість передавання даних.

3. Не підключайтесь до Wi-Fi мережі автоматично.  Ви можете «підчепити» мережу, створену зловмисниками спеціально для того, щоб красти інформацію. У більшості сучасних мобільних пристроїв автоматичне підключення до мереж вимкнено за замовчуванням, але краще витратити кілька секунд, щоб перевірити це зайвий раз в розділі “Налаштування Wi-Fi”.

 4. При підключенні ноутбуків з операційною системою Windows, обов’язково вказуйте тип мережі - «Публічна» і переконуйтесь, що брендмауер ввімкнений. Це забезпечить захист ваших загальнодоступних даних.

5. Захищайте свої паролі
Паролі входу на різні Інтернет-сервіси не повинні бути однаковими та надто простими. Щоб не заплутатися та не позабувати паролі, використовуйте менеджер паролів, на зразок KeePass або LastPass. Ці програми - безплатні, обидві шифрують дані, але роблять це різним чином: KeePass зберігає зашифровані дані на комп'ютері, а LastPass - на хмарному сервері. Ці сервіси забезпечують високий рівень захисту.

6. Включіть “фаєрвол” (мережевий екран)
Деякі операційні системи мають вбудований найпростіший файервол, який відстежує вхідні і вихідні інтернет-з'єднання та не дозволяє проникненню чи надсиланню з комп’ютера конфіденційних даних. Фаєрвол не гарантує стовідсоткову безпеку, але це корисна захисна опція, яку варто тримати включеною. У Windows він включається в секції “Система й безпека” (System And Security) у панелі керування.

7. На забувайте про антивірус
Встановлена антивірусна програма, своєчасно оновлена та з встановленою автоматичною періодичною перевіркою комп’ютера дозволяє вчасно виявляти, якщо хтось отримав доступ до системи і здійснює підозрілі дії. Наприклад, змінює системні файли. Також антивірус повідомить про підключення до небезпечної мережі. Одні з найпопулярніших антивірисників: Avira, Kaspersky, Nod32, Avast.

Повністю забезпечити свій захист в загальнодоступних Wi-Fi мережах - неможливо.

неділю, 12 травня 2013 р.

Про 1150-річчя слов'янської писемності та cервіси для створення віртуальних виставок

 Слов'янський cвіт готується до відзначення 1150-річчя слов'янської писемності. То тут, то там з'являються повідомлення від бібліотек про проекти, заходи та виставки, приурочені цій важливій події.
Ще на початку року отримала запрошення від колег із Липецька (Росія), які запропонували приєднатися до спільного проекту, ініційованого колегами із Гомеля (Білорусь) - обміну віртуальними виставками, присвяченими 1150-річчю слов'янської писемності. Виставки розміщуються на сайтах бібліотек або в соц. мережах.
Звісно, часу на вивчення сервісів, що допомогли би "вразити" російських та білоруських колег подачею систематизованих документів, не було (дуже хотіла вставити відео про Кирила та Мефодія та аудіозапис), тож скористалася звичним Рower Point та завантажила презентацію на SlideShare. Виявивши, що програма "з'їла" в декількох слайдах початок тексту, зберегла слайди презентації окремими файлами в форматі jpeg, скомпонувала у вордівський документ, зберегла його у форматі PDF та завантажила на Calameo. Чим подобається мені цей сервіс? Передусім, тим, що при потребі внести правки в уже виставлену на сайт чи блог презентацію, не потрібно понову повторювати весь процес. При завантаженні нової версії документа його попередня url-адреса не змінюється.
Ось що вийшло

Колегами із ЦБС Дніпровського району підготовлено методичне  видання для бібліотекарів на допомогу створенню віртуальних виставок. Наразі вивчаю поради, почала апробацію деяких рекомендованих сервісів. Раджу і вам.

  Якщо вам цікаві публікації цього блогу  -  приєднуйтеся до прихильників блогу у правій боковій колонці блогу (сайдбарі).

понеділок, 6 травня 2013 р.

Індикатори бібліотечної діяльності

 Статистика є важливою і невід'ємною складовою нашої діяльності. Цій проблемі присвячена не одна публікація блогу. Та чи знайдеться хоч один бібліотекар, якого влаштовують визначені критерії дільності бібліотеки, за показниками яких ми щороку звітуємось перед владою та громадою? Про те, що наша статзвітність показує лише частину ресурсів та послуг сучасної публічної бібліотеки, неодноразово  писалося на сторінках бібліотечних медіазасобів.
Кожен показник бібліотечної діяльності визначається з огляду на те, про що він каже, чи дає він можливість проводити порівняння з іншими бібліотеками, чи  можна його використовувати в процесі внутрішнього управління бібліотекою, чи можна його розглядати у взаємозв'язку з  іншими показниками, наскільки легко чи складно його виводити (обчислювати).
Статистика ж покликана показати, що бібліотечні  ресурси використовуються для різних видів послуг і наскільки бібліотеці вдається досягти поставленої мети.
До нашої форми статзвітності 6-НК повертатися не будемо, а краще розглянемо 13 основних показників статзвітності публічних бібліотек Норвегії.
1. Частка видатків на фінансування бібліотек із бюджету муніципалітету  
2. Витрати бібліотеки у розрахунку на душу населення 
3. Документовидача (фізичні одиниці) в розрахунку на душу населення
4. Видача книг в розрахунку на душу населення (загалом)
5. Видача дитячих книг дітям віком до 14 років (на душу населення)
6. Видача книг на душу населення 14 років і старше
7. Видача інших інформ. ресурсів (фіз. одиниць) в розрахунку на душу населення
8. Кількість прим. дитячих книг у бібліотеці • 
9. Кількість прим. художньої літератури для дорослих у бібліотеці 
10. Надходження нових документів (фіз. одиниць) в розрахунку на 1000 населення 
11. Кількість відвідувань на душу населення
12. Видатки на оплату праці  персоналу
13. Кількість посад, кількість співробітників на повний робочий день.
 
Проектною групою фахівців з удосконалення показників бібліотечної статистики розроблено наступний перелік рекомендованих показників, розділених на 4 групи:
Фінансування 
Частка від бюджету муніципалітету
Вартість години роботи бібліотеки
Витрати на душу населення на придбання документів  
Частка від загального бюджету бібліотеки на оплату праці, на придбання фіз. документів 
Витрати на одне скачування документа 
Частка витрат на покупку / доступ до електронних ресурсів
Користування/відвідування
Відвідування бібліотеки на душу населення
Кількість користувачів бібліотечних послуг
Документовидача (фізичних одиниць) на душу населення
Кількість скачаних документів на душу населення
Кількість відвідувачів-імігрантів (не норвежців)
Кількість користувачів з інших муніципалітетів
Кількість учасників заходів бібліотек, на душу населення
Ресурси, служби та процеси
Кількість робочих годин 
Кількість повних штатних одиниць на душу населення
Надходження документів (фізичних) на 1000 населення 
Додаткове фінансування від Фонду культури та ЗМІ (частка від загального)
Кількість документів іншими мовами (крім скандинавських і англійської) 
Надходження документів іншими мовами (крім скандинавських і англійської) 
МБА (відношення кількості виданих до кількості отриманих)
Частка документовидачі бібліотеки із власної колекції 
Кількість інформаційних запитів в розрахунку на одного співробітника
Частка робочого часу співробітників, виділеного на послуги для населення
Частка робочого часу співробітників, що використана для регіональних/національних довідкових служб 
 Розвиток /Новації / Маркетинг 
Частка робочого часу співробітників, затраченого на роботу над проектом
Частка робочого часу співробітників, затраченого для компетентності та поінформованості 
Кількість заходів бібліотеки в розрахунку на одну аналогічну посаду бібліотекаря (з соціокультурної діяльності)
Кількість заходів у партнерстві з іншими установами, раблік рілейшнз в розрахунку на одну аналогічну посаду бібліотекаря (по зв'язках з громадськістю).
Кількість інтерактивних послуг
Порівняйте. Від чого ви відмовилися б у нашій вітчизняній статзвітності, а що би запозичили у норвезьких колег?

  Якщо вам цікаві публікації цього блогу  -  приєднуйтеся до прихильників блогу у правій боковій колонці блогу (сайдбарі).

Популярні публікації блогу