Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

субота, 29 грудня 2012 р.

Про найважливіше

Смайл время нового года     На порозі 2013 рік. Вважайте символічним, що допис про найважливіше є 13-им у цьому місяці і останнім у цьому році. А найважливішим у бібліотечній справі я  вважаю людський фактор, себто нас, бібліотекарів. Отже, ще одна, заключна в цьому році методична "проповідь" .

     Написати цей допис мене спонукає ще й досі неоднозначне ставлення деяких колег до необхідності освоєння та впровадження у свою діяльність нових комп'ютерних та Інтернет-технологій.  Наведу декілька прикладів. Нещодавно мої рекомендації з активізації діяльності по рекламі бібліотечних послуг в соціальних мережах  перед колективом однієї з  ЦБС  були категорично не сприйняті керівником однієї з київських бібліотек для дітей. Її аргументи полягали в наступному: Фейсбук и Вконтакте незабаром закриють. І що тоді? А наступний аргумент: якщо бібліотека має гарний сайт, то віртуальні відвідувачі самі його знайдуть. Інший приклад, коли деякі з працівників усю відповідальність за  впровадження нових технологій у своєму відділі повністю перекладають  на  відділ автоматизації. 
     Спробуйте вивчити оголошення про вакансії у м. Києві. Чи є пристойні пропозиції, де б до кандидатів були відсутні вимоги  HTML навичок, знання скриптових мов, володіння навичками  просування  послуг і ресурсів в онлайн-середовищі, базові знання для вирішення основних проблем, що трапляються з комп'ютером чи принтером? 
     Отже, про нашу здатність змінюватись. Населення, на податки якого існують бібліотеки, швидко змінюється, як і технології для їх обслуговуання. Зміни мають розглядатися із захопленням, як позитивний момент. Ми не повинні їх боятися.  Понад усе ми повинні боятися виглядати в очах наших користувачів як архаїчна "допотопна" установа.

вівторок, 25 грудня 2012 р.

Бібліотека сонячного левеняти

     Як уже повідомлялося у попередньому дописі, представники київської методичної служби мали щасливу нагоду разом з членами Клубу мандрівників 22-23 грудня здійснити подорож у місто Львів.
     Стомлені, але неймовірно щасливі від споглядання архітектурної та  духовної краси міста, ми вирішили скористатися можливістю відвідати Львівську обласну бібліотеку для дітей,  до якої на гостини нас люб'язно запросила її очільник Лариса Анатоліївна Лугова.
     Із бібліотекою ми добре знайомі віртуально, адже її  ініціативи, творчі проекти та інновації  не можуть бути непоміченими. Окрім сайту, бібліотекою ведеться блог методистівфотоблог,  підтримуються сторінки бібліотеки у соціальних мережах Фейсбук та Вконтакте.
   Невелике, як для бібліотеки обласного рівня, але дуже затишне приміщення ніби пронизане сонячними промінчиками. Можливо, їх випромінюють зображення, іграшки, книги, присвячені головному символу бібліотеки - читаючому Левеняті. Левеняткова родина настільки розрослася, що утворила Леотеку.
    Звичайно, неповна година - це дуже невеликий час для  знайомства із бібліотекою. Пропоную поглянути на деякі світлини її затишного, оздобленого творчими роботами читачів і бібліотекарів простору. 


     Нещодавно Інтернет-центр бібліотеки відсвяткував свій 10-річний ювілей. Створено веселий і креативний відеоролик про цю подію, головним затійником і учасником якої є сама директор. Залежно від ситуації вона є організатором, комунікатором, експертом, критиком і безпосереднім виконавцем. В цих її якостях полягає успіх колективу бібліотеки, його соціально-професійна мобільність.  
Погляньте, як святкують 10-ту річницю відкриття Інтернет-центру.

 І звичайно, фото на пам'ять.  Ми вдячні бібліотеці за гостинність....
  ... за подарунки.
І до нових зустрічей!


понеділок, 24 грудня 2012 р.

Ялинка бажань

     Незабаром розпочнеться новий рік. Передноворічна пора має особливо сильну енергетику. І не тільки тому, що бібліотекарі докладають багато енергії і сил для завершення запланованих справ. Більшість із нас починають вірити в диво і чекати чогось чарівного.  Кажуть, що для цього потрібно ловити особливі моменти: коли ми щасливі або просто перебуваємо в особливо піднесеному настрої. Саме в такому піднесеному настрої і перебувають методисти, повернувшись сьогодні зі Львова - міста з надзвичайно позитивною енергетикою, яку випромінює і архітектура міста, і доброзичливі, щирі львів'яни. Про це детальніше за день-два.
А сьогодні ми прикрасили нашу методично-магічну ялинку. На використані диски наклеїли зображення наших бажань: нове приміщення для бібліотеки, багато нових надходжень,  нових активних користувачів, стабільне фінансування на розвиток, нову комп'ютерну техніку, щедрих спонсорів і т.д. Щозь за зразком карти бажань. Заготуйте зображення і свого бажання, коли йтимете до нас. Ялинка хоч і невелика, але місце для  вашого бажання обов'язково знайдеться.
Люди кажуть, що бажання збудеться, якщо на  подолі свого святкового вбрання вишити (як умієте) своє бажання і під бій годинника, поклавши праву руку на вишивку, вголос його вимовити. Або роздати 13-ти (2013 рік) незнайомим людям фрукти чи солодощі.   Або зробити багато паперових сніжинок з написаним бажанням на кожній.
А ще магічніше виглядатиме ялинка бажань, якщо виготовити для неї рекламні метелики кращих книг для читання у наступному році, як це зробили колеги зі Львівської обласної бібліотеки для дітей. Тоді читачів точно стане більше.
З  наступаючим Новим роком  вас, дорогі колеги. З новими ідеями, ініціативами, зі сподіваннями  на здійснення усіх наших мрій!
 

четвер, 20 грудня 2012 р.

Вікі на бібліотечному сайті або вікі-внесок у бібліотечне краєзнавство

     На одному з  данських сайтів угледіла розділ "Краєзнавство". Стало цікаво, яким чином публічні бібліотеки Данії розвивають краєзнавчу діяльність і що з  їх досвіду можемо використати  ми.
Розділ "Краєзнавство" задуманий як онлайн-енциклопедія за технологією Вікі про місто Kолдінг і область. Усі дорослі зарєєстровані користувачі бібліотеки можуть писати  статті у цю бібліотечну краєзнавчу вікіпедію. Ресурс користується популярністю у місцевих жителів, адже долучає їх усіх до відтворення, збереження і донесення до майбутніх поколінь унікальної краєзнавчої інформації.
    Подумалося, що такий проект мав би успіх, передусім, в українських  бібліотеках невеликих містечок і сіл. Спогади старожилів, документи із сімейних і державних архівів, унікальні любительські фото місцевостей, статті про талановитих та успішних людей, що тут народилися, про місцеву флору та фауну, специфіку сільського господарства, виробництва та ін. краєзнавча інформація, згенерована безпосередньо місцевими жителями, поклала би основу для створення унікального краєзнавчого артефакту бібліотеки.
    Краєзнавча вікіпедія є відкритим ресурсом, тож усі авторські матеріали доступні кожному. Якщо інший дописувач хоче внести корективи в публікацію котрогось із авторів, він повинен попередньо стати користувачем бібліотеки. 
    В рекомендаціях для дописувачів подаються загальні поради, розділи (тематика) та приклади статей для ресурсу, що написані з дотриманням усіх правил. Вітається доповнення текстів зображеннями (фото) за умови авторського права дописувача на фото (має бути власне зображнення чи фото). Вітається також і посилання у дописах на матеріали із фондів бібліотеки.
А також дописи:
не можуть бути наклепницькими, дискримінаційними, ображати людей;
не можуть містити грубі та принизливі заяви про людей або компанії;
не повинні містити рекламу;
мають бути  написані із дотриманням авторських прав;
не можуть містити недоречні або образливі вислови;
не вітаються легковажні, низької якості статті та матеріали.
Бібліотека залишає за собою право видаляти коментарі, статті та іншу інформацію, що не відповідає вказаним вище правилам.
    Бібліотека також застерігає, що не несе відповідальності за додавання контенту з порушенням авторських прав. Але якщо такий факт виявиться - відповідні матеріали видалятимуться.
До речі, власний безплатний сайт на "движку", що використовується у Вікіпедії, дозволить вам створити Wiki-Site.com  

 Якщо вам цікаві публікації цього блогу  -  приєднуйтеся до прихильників блогу у правій боковій колонці блогу (сайдбарі). 

понеділок, 17 грудня 2012 р.

Виховання майбутніх поколінь користувачів он-лайн або Бібліотечний кіт Кір'ятті


Ще один допис, що адресується бібліотекам для дітей. Не можу тримати у закладках для підходящого випадку. Бо мова йтиме  про фінський бібліотечний ресурс, який уже сьогодні можна практично використовувати у роботі з дітьми і нашим бібліотекам.
Отже.
Те, що коти є найулюбленішими бібліотечними тваринами нам усім давно відомо. Чи є бодай одна бібліотека, де б свого часу не знайшов прихистку безрідний, забутий господарями кіт? Відомо нам і про те,  що бібліотечні он-лайн послуги для дітей є одними із найскладніших для розробки.
Погляньте, чи не ваш котик прижився на он-лайн ресурсі для дітей бібліотек Тампере.

субота, 15 грудня 2012 р.

Державна бібліотечна статистика? Легко!

     У Фінляндії! До 2002 року дані збиралися за допомогою заповнення форм. А з 2002 року статистична база даних національної служби представлена на сайті Libraries.fi, де Міністерство освіти щороку збирає детальну інформацію про публічні бібліотеки. Із об'єднанням усіх бібліотек в єдину електронну мережу статистика тепер може бути опублікована раніше, інформація точніша, а пошук об'єктів статистики є універсальним. На додаток до допомоги власне  бібліотекам для аналізу та оцінки їх діяльності, база даних надає також цінну інформацію для центрального і місцевих урядів. Крім того, засоби масової інформації задоволені оперативністю отримання потрібної інформації, що дозволяє їм  порівнювати бюджети бібліотек муніципалітетів та регіонів і звернення до них..
     Такий національний портал означає, що весь зміст і матеріали, вироблені в різних частинах країни також можуть бути доступні через одне вікно в ньому.  Регіональні центральні бібліотеки мають свої регіональні бази даних, які зазвичай складаються з декількох більш або менш інтегрованих послуг: бібліотечний каталог, каталог чи база даних про місцевих авторів і в багатьох випадках окрема  база даних  для пошуку місцевих матеріалів.
     У більшості регіонів обласні бібліотеки разом з науковими  розробляють спільні портали для одночасного пошуку в усіх каталогах бібліотек. Оскільки бібліотеки Фінляндії також використовують різні АІБС -  це не було простим завданням.
     Одним з перших регіональних порталів став Pohjanportti, портал північних регіонів Фінляндії: Лапландія, Оулу і Кайнуу. Портал об'єднує в собі онлайн-каталоги та інші бази даних трьох регіональних публічних бібліотек, двох університетських бібліотек та трьох політехнічних бібліотек. Користувач може  здійснювати пошук або по всіх каталогах одночасно, або по одному чи кількох. Зареєстровані користувачі публічних бібліотек можуть використовувати систему «віддаленого кредиту", де бібліотеки можуть отримати потрібні документи поштою за плату в шість євро. Останнім часом схожі портали  відкриті також в інших частинах країни.

пʼятниця, 14 грудня 2012 р.

Не забудьте включити у статистичний звіт

      Вже давно назріла необхідність доповнити нашу бібліотечну статистику цифрами, що показують діяльність бібліотеки у віртуальному середовищі. Адже окрім показника відвідування сайту,  що включений у форму державної статистичної звітності 6-НК, доречно представляти у звіті бібліотеки свою роботу і показниками, що відображають інші сторони діяльності бібліотеки у віртуальному просторі :

1.Користувачі (реальні)
+ користувачі, що звертаються через електронні мережі (ip адреси, е-mail)
2.Відвідування, звернення (є у формі 6-НК)
а також показати кількість віртуальних звернень: до електронного каталогу
                                               до електронної бібліотеки
3. Видано документів всього
а також  електронних повнотекстових документів, з них: електронних мережевих віддалених
4. Довідково-інформаційне обслуговування:
Виконано довідок всього,
з них
- тематичних, з використанням електронних БД
- виконаних службою «віртуальна  довідка»
5. Всього виставок
з них віртуальних

вівторок, 11 грудня 2012 р.

Завзятим на вигадки

     Поки збиралася опублікувати цей допис, основним матеріалом до якого є "вправи" вихідних днів, з'явилась публікація у блозі ВiblioKIS. Це щось неймовірне. Рекомендую. Заряд новорічного настрою, позитивних емоцій  від жартівливої форми подачі матеріалу і від  креативності бібліотекарів гарантовано!
     А я ж повернусь до своїх вправ.
     Масові заходи бібліотеки чи робочі засідання, як правило, передбачають "каву - брейк" або "каву - паузу" -  невелику перерву на каву-чай чи просто на відпочинок. Обговорення бібліотечного заходу із запрошеними учасниками, зустріч із друзями, чи потенційними благодійниками бібліотеки  також не обходиться без чашечки чаю. Як додати святковості зустрічі і продемонструвати повагу до гостей бібліотеки,  використавши звичайну серветку. Можна такою пелюсткою...


 або такою трояндочкою.

Думаю, такі старання не залишаться непоміченими.

понеділок, 10 грудня 2012 р.

Формування електронної бібліографічної бази даних. Питання статистики

    Кожного року перед початком зведення форм державної статистичної звітності 6-НК, що надходять від бібліотек, методисти впадають у стан глибокого неврозу. Може десь і є методисти (відгукніться!), які спокійно ставляться до позицій статзвітності, передбачених цією формою, я ж кожного разу обурююся і сподіваюся, що здоровий глузд переможе і, нарешті, з'явиться нова обіцяна форма. 
    Особливо багато непорозумінь викликають формулювання у ІV розділі форми "Інформаційне обслуговування". Зокрема: Загальна кількість користувачів (усього осіб) та з них індивідуальних.  Ми можемо лише здогадуватись, що за першою позицією мають відображатись показники кількості абонентів групової та індивідуальної інформації. А за другою - лише кількість абонентів індивідуальної інформації. Але абонент  групової інформації - це колектив, група людей. Тоді чому ми кожну одиницю (абонента групової інформації) маємо показувати  в особах? Нам це ніхто не пояснює. 
    Також у  розділі 4 форми 6-НК ми маємо показати обсяг власних електронних баз даних  (тис. записів) та з них записів у електронному каталозі.  В інструкції до заповнення цього розділу дуже "мудро пояснюється": 7.1. У графі 1 відображається обсяг електронних баз даних, створених бібліотекою у тисячах записів, з одним десятковим знаком, з них у графі 2 – кількість тисяч записів у електронному каталозі. Тут ніби  зрозуміло  - до електронних баз  даних відносяться:
-бібліографічні БД, включаючи ЕК
- повнотекстові БД 
- інші БД (реферативні, фактографічні) Але, обсяг яких власних електронних записів ми маємо показувати?: якщо усіх записів, що були створені та введені в ЕК станом на 1.01...... то це просто відслідковується за системним номером останнього в звітному періоді бібліографічного запису, введеного  в електронний каталог. Чи наявних? Адже із списанням останнього примірника назви запис на цей документ вилучається з е-каталогу. Вилучаються і записи на статті із періодичних видань, коли останні списуються із фонду бібліотеки. Про це інструкція до форми мовчить.
     Електронні каталоги ЦБС Києва формуються із власних бібліографічних записів (на ретрофонд і аналітика) та запозичених (зконвертованих записів на книги, що надходять у бібліотеки Києва з 1992 року, з електронних каталогів Публічної бібліотеки імені Лесі Українки та ЦМБ ім. Т.Г.Шевченка для дітей). 
    Статистичні дані про діяльність бібліотек з формування електронних бібліографічних баз даних  має включати ще й показники обсягу: 
відредагованих записів, 
виключених/списаних записів
представлених в Інтернет (доступ до ЕК на сайті бібліотеки). 

Вже із самих перших днів затвердження цієї форми стат. звітності було зрозуміло, що вона, м'яко кажучи, є непрофесійною і не відображає діяльність публічної бібліотеки в сучасних умовах. Чекаємо 4 роки її удосконалення. Знову риторичне запитання: скільки ж бо ще чекати?

субота, 8 грудня 2012 р.

Новорічно-Різдвяна книжка

     Трохи запізно подаю цей матеріал, загубився в чернетках, а до Нового року та Різдва часу залишилось зовсім небагато. Але найбільш завзяті колеги, впевнена, обов'язково встигнуть. А не встигнуть цього року - стане у нагоді в наступному.
     Запропонуйте своїм юним користувачам (9-14 років) взяти участь у конкурсі на кращий твір про ідеальне для них свято Нового року і (чи)  Різдва. Оголошення розносите в школи, розміщуєте на сайті бібліотеки, з е-адресою для надсилання творів.  Адже бібліотеки орієнтують дітей не лише на читання, але й до написання власних творів. Твір у 300-500 слів. А може бути і вірш. Переможців відзначаєте на новорічному чи Різдвяному  святі у бібліотеці. Відбираєте кращі 10 творів - створюєте e-книжечку і розміщуєте на сайті бібліотеки.
     Рекомендую хороший ресурс для майбутніх літераторів, що допоможе їм у розвитку здібностей до письменницької справи. А ще загляньте і в цю читальну залу та її майстерню тексту.

Якщо вам цікаві публікації цього блогу  -  приєднуйтеся до прихильників блогу у правій боковій колонці блогу (сайдбарі). 

пʼятниця, 7 грудня 2012 р.

Декілька секретів привабливості бібліотек для дітей

Основна мета цього блогу, як уже неодноразово наголошувала - методичне служба  бібліотекам для дорослих. Однак, коли накопичується цікавий матеріал із досвіду бібліотек для дітей - хочеться неодмінно донести його якомога ширшому колу колег.
Майже у самісінькому центрі Києва розташована бібліотека імені Василя Симоненка. Її завідуючу Віру Семенівну Ткач добре знають  не лише   в районі, але й в усьому місті. Бо на усіх міських подіях, пов'язаних із іменем Василя Симоненка, і не тільки,  бібліотеці є що представити і чим поділитися. Нещодавно проведений ремонт приміщення, надбудова напівповерху у читальній залі  бібліотеки зробили її ще привабливішою. Що бібліотека пропонує дітям - дивіться на її рекламному стенді. Я цю бібліотеку побачила такою.

У тихому, віддаленому мікрорайоні Голосієва є бібліотека №142. Оточена  3-ма дитсадочками та декількома школами має популярнісь у місцевих дітлахів і батьків.  Для найменших - ігрова кімната, а для їх батьків - безплатна послуга бібліоняні. Тут діти прослухають нову казку, переглянуть мультфільм, пограються іграшками і поспілкуються. Особливо важливою є бібліотека для соціалізації діток, які з певних причин не відвідують дитячий садок.

середа, 5 грудня 2012 р.

Бібліотеки - громаді. Готуємось до звіту

     Сьогодні біля входу в метро звернула увагу на стос безплатних газет для розповсюдження, з портретом Миколи Томенка на першій шпальті. Виявилося, що це - звіт політичного та громадського діяча Миколи Томенка за минулу каденцію "Ще 5 років для рідної країни". Складається із короткої статистичної звітності за кількістю зробленого за 5 років депутатської діяльності, коротко про законопроекти (авторські та у співавторстві), що були прийняті Верховною Радою та коротко про громадську діяльність. Вражає! І зміст, і форма.
     Якщо методиста щось вражає, то він відразу починає шукати можливості для застосування подібного у бібліотечній практиці. Усі знають, як важливо бібліотеці прозвітувати перед громадськістю. Традиційно ми готуємо презентацію, запрошуємо, зазвичай, користувачів, яким бібліотекарі розповідають про здобутки звітного періоду. Іноді відзначаються чи нагороджуються найактивніші читачі, волонтери, спонсори.
     А якщо зробити звіт перед громадою ще й  на газеті, листку, буклеті, де поінформувати про свої досягнення у звітному році  і в плані кількості залучених до читання мешканців району, і в плані розширення переліку нових послуг, створення для користувачів  Інтернет-місць,  комфортних умов, навести приклади історій успіху користувачів, що стали можливими завдяки бібліотеці, можливості сучасної бібліотеки. Розповісти, скільки залучено позабюджетних коштів для розвитку бібліотек, і т.п. При підготовці тексту використовуйте якомога менше професійних термінів, щоб інформація була зрозуміла кожному. І звичайно, розповсюдити звіт бібліотеки у найбільш велелюдних місцях. І не економте на папері. Адже такий звіт послужить і рекламою бібліотек. Якось натрапила на вислів успішного американського бізнесмена, де він економію на рекламі порівняв з намаганням зекономити час, зупинивши годинник.

Якщо вам цікаві публікації цього блогу  -  приєднуйтеся до прихильників блогу у правій боковій колонці блогу (сайдбарі).  

неділя, 2 грудня 2012 р.

Псков-Київ. Місток перекинула Княгиня Ольга

   Поетичний інтерслем "Псков-Київ: Княгиня Ольга" відбувся. Про започаткування спільного проекту зі Псковом я уже писала.
Отже, 10-та ранку 30-го листопада. Читальна зала Публічної бібліотеки імені Лесі Українки. Саме тут почала формуватися спільна київсько-псковська бібліотечна аудиторія. Найбільше хвилювань завдавали можливі затори на вулицях Києва, технічне забезпечення заходу, особливо якість Інтернет-зв'язку, адже тут далеко не все залежить від бібліотекарів.
     Рівно о 10.00 за київським часом нас уже вітала ведуча заходу - пані Тетяна - зав. чит. залою центральної міської бібліотеки Пскова та головні учасники: історик, співробітник Псковского музею, археолог, ініціатор Фестивалю раннього середньовіччя «Хельга» в Вибутах, поет, автор книги «В часи княгині Ольги» Александров Анатолій Олексійович;  член Спілки письменників Росії, автор багатьох книг, оглядач московского рок-журналу Моїсеєнко Генадій Костянтинович, родом із українського міста Ізюм; поет, лінгвіст, перекладач, лауреат премії конкурсу «Запались глаголом піснеспіву» Берьозов Олександр Григорович.
Поетичне змагання псковських поетів розчарувало київську аудиторію, адже було не по темі заходу і поезія була досить специфічною. Невелике повідомлення про княгиню Ольгу ми почули лише з вуст співробітника Псковского музею.
Київ же вразив псковську аудиторію не лише поезією, але й акторським виконанням Юлії Сак монологу княгині Ольги із поеми Марії Морозенко та сенсаційним повідомленням, пов'язаним з іменем княгині, з вуст Станіслава Бондаренка. Та про це пізніше.
Головними учасниками від Публічної бібліотеки імені Лесі Українки були:  ведуча - Алла Голубкова - зав. абонементом бібліотеки; Марія Морозенко - поетеса, член Національної спілки письменників України.  Автор збірок "Зоряні перевесла", "Елегія любові", поеми "Княгиня Ольга", дитячих казок "Про країну ласунів", "Про країну замазур", серій "Хто це?", "Що це?".  У творчому доробку поетеси більше сотні пісень, що звучать на  радіо в Україні та за кордоном; Станіслав Бондаренко - поет, журналіст. Автор 19 книг. Одна з них - збірка поезій, присвячених Києву "Кирилиця київських вулиць". Пан Станіслав публікується в «Літературній газеті», альманасі «День поезії», антологіях «Україна. Російська поезія. ХХ століття», «Планета Поезія» та ін. Автор понад тисячі статей та інтерв'ю з відомими літераторами та світовими політиками. Десять років вів свою літсторінку в «Київських відомостях»,  очолював газету «Література і життя», а з серпня 2010-го - заступник головного редактора газети «Літературна Україна». Лауреат премій імені А. П. Чехова, Максиміліана Волошина і Бориса Нечерди. У 2012 році вийшла в світ історіософська поема

Популярні публікації блогу